Років з десять тому моя найкраща подруга поїхала з міста в село доглядати свою дев’яносторічну маму. Цьогоріч вирішила її відвідати. Побачене мене м’яко кажучи ошелешило. А запитання, яке мені подруга поставила після всього побаченого мною і досі мені спокою не дає
Матері під сто. Дочці шістдесят. Матір Бог береже: розум ясний. Сама ходить і доглядає за собою. Дочка розлучена, давно. Діти…