Коли зараз кажуть, що людям цікаві тільки вони і не варто на когось озиратися, то я гомерично регочу
Не траплялося на вашому шляху бабці Марці, то як ви в цьому світі виживете. Марця приходила до хати, коли ще…
Однак, то був лиш початок випробувань. Минуло сорок днів за чоловіком, коли на порозі нашої квартири з’явилася Олена Василівна, моя свекруха. Вона одразу заявила
Я була щаслива в шлюбі з Дмитром. Він був моїм найкращим другом, підтримкою і любов’ю всього мого життя. Разом ми…
Спочатку мене дивувало, чому донька так реагує, коли я беру онучку на руки. То я не вмію тримати, каже, то руки не помила, то ніс червоний і не треба приходити
- Та тебе якось вибавила, чого ти так кажеш, - не звертала я уваги на слова доньки і леліяла онучку.…
Коли я почула кого саме до нас на новорічні свята запросив чоловік, мало не розплакалась. Не подумайте, стіл я накрити зможу, є з чого, тут інше питання. Минулі свята я ледь пережила, досі дрижаки, як згадаю що то було, а тут – знову?
Коли я почула кого саме до нас на новорічні свята запросив чоловік, мало не розплакалась. Не подумайте, стіл я накрити…
Коли вона сказала, що виходить заміж, я просто кивнула й пішла в сусідню кімнату. Здається, навіть не сказала «вітаю».
Мені сімдесят. Тільки вчора святкували. Щоправда, святкували більше донька з онуками, а я так, сиділа збоку, кивала й усміхалася. Завжди…
Вам відома фраза, що не треба робити ніяких кардинальних кроків, коли ви або дуже щасливі, або дуже нещасні? Думаю, що й мій брат не знав про неї, але саме він наполіг аби я не робила той крок, хоч я була неймовірно щаслива і була певна, що так буде завжди
Мені було сорок років, стара діва з бухгалтерії, власниця розкішного чорного кота чи, скоріш за все, навпаки. Я була дуже…
Не буду кривити душею, я розраховувала на це, коли їхала на заробітки та там двадцять років батрачила, усім роти позакривала, хто на мою Галю говорив, а за онука була готова на все
Бо жінка з дитиною, то не дуже. Але жінка з дитиною і квартирою, то вже чогось вартує, хіба ні? От…
«Хто терпен, той спасен», – говорила бабуся і ставила свічку, і з любов’ю дивилася на портрет дідуся, який її, при моїй пам’яті, ніколи й на ім’я не кликав, а все: «Стара, що є їсти?».
Так само й мама моя жила з чоловіком, якому терпіла, бо як інакше можна пояснити, що вона й досі забирає…
Коли у Cвятвечір я заїхала до брата додому, мене знову накрило тим самим відчуттям
Як тільки відкриваються двері їхнього будинку, здається, ніби потрапляєш у казковий світ ідеального Різдва. Уявіть собі: аромат ялинки, легкий запах…
Я ніколи не забороняла Віті спілкуватися з її батьком, моїм колишнім чоловіком Андрієм. Я переконана в тому, що діти не повинні потерпати через розлучення батьків
Мене звати Валентина, і так уже склалось життя, що нині я мати-одиначка. Хоча це не зовсім так. але по факту…