Новина про те, що Віктора покинула дружина, мене застала на заробітках. Ну, я зраділа, що не все у нього тепер так чудово
Як то одне й те саме дратує в молодості, але стає перевагою в зрілому віці? Подумати лишень, що я покинула…
Коли ми планували весілля то одразу говорили, що гучного свята нам не потрібно. Ми з Веронікою узагалі планували лиш розписатись і одразу вирушити у Карпати на відпочинок, але її мама хотіла саме весілля. За словами тещі, їй буде соромно потім рідні в очі дивитись, адже єдина дитина без білої сукні під вінець пішла. Якби ж ми тоді знали, чого насправді теща те весілля так хотіла
Коли ми планували весілля то одразу говорили, що гучного свята нам не потрібно. Ми з Веронікою узагалі планували лиш розписатись…
Тоді Семен сказав, що у мене нема почуття гумору, але заміж за нього я, слава Богу, не вийшла. Життя показало, що я тоді зробила правильне рішення
Це було сорок років тому, час дефіциту і блату. Чого я так пам’ятаю? Бо по блату купила парфуми, дорогі французькі……
Мені певно на воротях треба вивісити плакат «Люди не міняються!», щоб оті невістки перестали до мого сина ходити і губи на мене дути, що я їм не такого чоловіка виховала.
Перепрошую, але я виховувала, як вміла і могла, а що він в батька свого пішов, бо приклад мав такий перед…
– Ой, не знаю, не знаю! В кого вона така вдалася? Як я її заміж видам?, – бідкалася мені кума Олена про свою доньку
А вона ж наче викапана Олена, я ж не скажу кумі про це, бо вона така язиката, що й мене…
Я відчуваю, що десь мене сусід дурить, але ж я сама на це згодилася! Але після того, як сусіда мені правду розповіла, то вже не знаю, як і реагувати
Наш сусід Борис завжди десь був у дорозі – то відрядження, то далеке відрядження. Жив він з матір’ю і так…
Звичайно, що від людей не сховаєшся і тут наша старша і каже: – Ти геть сором втратила? За жінкою й сорока днів нема, а ви вже за руки тримаєтеся!
Мені Юрко подобався, ще, коли був одруженим. Такий спокійний і врівноважений чоловік, сказав і зробив. А не так, як мій…
Завів Руслан собі секретарку і закохався в неї без тями. А виявилося все дуже банально – замовив квіти їй, а принесли Алісі з підписом «Коханій Інні від Руслана»
Витягли ми зятька з села, але він вже й забув, як в подертих шкарпетках стояв у мене посеред хати… Нічого,…
– Мамо, – кажуть діти, – Ви в трикімнатній квартирі живете і думайте, як вам віку доживати, бо ми за вами ходити не будемо. В кожного своє життя. То ми пропонуємо квартиру продати і гроші відкласти на будинок піклування. І вам добре і ми гроші отримаємо
Правду кажуть, що твій характер – твоя доля. От у мене який характер? М’який, поступливий і вразливий, того я й…
Ми йшли дуже обережно з притиснутими до себе дзеркалами. Єдина свічка в руках ворожки була безсила перед темнотою. Жінка підходила до кожної з нас, проказувала якісь дивні слова, які закінчувала свистом, від якого в мене по тілу поповзли мурашки. Наостанок вона проводила своєю рукою по нашим обличчям
Надійка до ворожінь ставилася досить скептично. Але Соломійка сказала: це просто данина традиції. Богданка була дуже цікава до всього таємничого.…