Оксанка рвучко підвелася і підбігла до батька. — Навіщо сюди зайшов? Я ж сказала на вулиці чекати. В такому одязі до пристойних кафе взагалі не пускають, — ніби аж зашипіли її рожеві пухкенькі вуста.
Не знадобиться. Борис був справжнім красенем: високий, стрункий, синьоокий. Не хлопець — мрія. Та найголовніше, що його зовнішня краса гармонійно…