Спочатку у Михайла всередині все опустилося – це ж хто міг його коханій писати? Невже таємного залицяльника мала? Кілька днів не наважувався того листа відкрити. Не хотів, щоб пам’ять про його дорогоцінну Любцю була чимось затьмарена. Все ж не витримав, й одного вечора тремтячими руками дістав листа. Пробіг його очима – і з їхніх кутиків тихенько покотилася сльоза
Після cмеpті Любці Михайло довго не міг прийти до тями. «Чому?» – так і гепало у скронях. Хіба 55 літ…