Ганя злилася на свою долю, бо ж не слiпа, не кpива, не гоpбата. Набагато гірші на вроду односельчанки заміж повиходили. Вона ж в’янула пустоцвітом. Але доля все ж усміхнулася, хоч і пополудні, але нарешті закінчилося її дівування!
Ганю ніхто так і не посватав… уже й п’ятдесятка за порогом, а вона — все для брата: його дітей вибавила,…