І чого одразу ото так реагувати, я ж виносила помиї на вулицю і вилила не дивлячись, де ж я знала, що там кавалер на мою доньку чекає
І чого одразу ото так реагувати, я ж виносила помиї на вулицю і вилила не дивлячись, де ж я знала,…
Я не створена для цього. Я не можу бути тією дружиною, якою ти заслуговуєш. І я не можу
— Чому ти так зі мною вчинила? Скажи мені, дивлячись у вічі! — Голос Віктора не був гучним, він був…
Юля завжди любила показатися, тому дарує мамі парфуми і кольорові шарфи, які так і стоять у шафі. Потім вона бере у мами «поносити» і забуває віддати.
Мама перестала святкувати свій день народження відколи не стало тата. У нас й так родичів не багато, приходили лише друзі…
Помилка, Надійко, це коли ти виходиш заміж за першого зустрічного! А це просто людська слабкість, яку треба вміти прийняти!
— Ти мусиш це зрозуміти, мамо. Це фініш. Я не хочу більше жити в невідомості і не хочу заплющувати очі.…
Ти просто заздриш, що у мене є чоловік, а у тебе ну, у тебе інше життя. Але я маю статус. А те, що я роблю, це обов’язки дружини. Це нормальне життя, Лідо. Не треба мені читати моралі. Ти завжди була занадто вільна.
— Ти справді вважаєш, що твоє життя стало кращим, Ярино? Скажи чесно, — я нахилилася до сестри, намагаючись зазирнути їй…
Мамо, не ускладнюй. Просто пообіцяй. Інакше я не зможу сюди більше приходити. Це єдиний вихід, — сказав він, і мені стало зрозуміло, що цей ультиматум був остаточним
— Якщо ти ще раз прийдеш до нас без мого відома, я просто перестану з тобою розмовляти, — промовив він,…
Подруга найкраща пильно дивиться, а тоді каже: – Як після такого тобі вірити?
Мені скоро сорок. Я не боюся цієї цифри, не ховаюся від неї за ботоксом чи відчайдушними спробами "помолодшати". Я боюся…
Я готовий розділити з тобою усе, але є один нюанс. Мої діти. Вони дорослі, але це не завжди означає, що вони готові до змін
— Ти? Вагітна? Це якась дурня! Якась насмішка! — Голос Вікторії був настільки різким і пронизливим, що здавалося, у вчительській…
Я просто хотіла зробити тобі смачний сніданок, — промовила я ледь чутно. — Ти ж маєш довгий день попереду
— Для кого ти це готуєш? Я ж сказав тобі, що буду лише каву пити. Ти взагалі чуєш мене чи…
Увійшов Роман, тягнучи наші валізи. Його обличчя в одну мить зблідло. — Оксано? Ти чого тут?— його голос був розгубленим
Мені який день поспіль снився сон, від якого я прокидалася в холодному поту. Двері нашої квартири нарозтвір, наші речі скинуті…