X

Приїхала мама. Без попередження, з валізами. — Павлусь вступає на юридичний. Контракт коштує шалених грошей. У нас їх немає, а в тебе — є. Ти ж сестра! Ти мусиш дати йому старт у життя. У нього майбутнє, кар’єра!

Марія стояла перед старим трюмо, вдивляючись у відображення, яке здавалося їй чужим. Срібляста амальгама не брехала: з дзеркала дивилася виснажена…

K Nataliya

Ти там за кордоном гроші заробляєш, а тут думаєш, що можеш купувати мою вдячність речами?

Я стояла на кухні своєї маленької квартири в Італії, тримаючи телефон біля вуха. Голос Олени, моєї колишньої невістки, лунав різко…

K Anna

– Це наш колишній власник. У нього була ціла мережа кав’ярень, – тихо сказала бариста, видаючи мені стакан. – Але таке на нього посипалося, що все втратив. Тепер заходить сюди раз на кілька днів. Завжди бере щось надто дороге, ніби собі на згадку.

Я забігла до маленької кав’ярні біля зупинки - взяти чай із собою. За мною тягнувся день, повний зустрічей, і я…

K Nataliya

Не рідна ти їм донька, зрозуміла? Ось тому й бідолашна — хто знає, як усе обернеться далі

Я саме складала свої речі в валізу, коли раптом відчула, що хтось сидить позаду. Повернулася — а там тітка Олена…

K Anna

Мам, давай миритись. Ти звісно не права, але ти моя мама і я люблю тебе попри все

— Мамо, ти серйозно?! — не стримався Тарас, голос його тремтів від роздратування. — А що не так? — спокійно…

K Anna

Олено, ти хвилюєшся даремно. Я знайду спосіб заробити більше. А здоров’я — це основа всього

Я стояла на кухні, тримаючи в руках черговий рахунок з приватної клініки, і відчувала, як усе всередині кипить від безсилля.…

K Anna

— Мамо, тату, я повертаюся. Назовсім. І я не один.

Степанівна — так лагідно називали її сусіди — не могла намилуватися малим Данилком. Хлопчик ріс міцним, рум’яним, з тими кумедними…

K Nataliya

Оренда? Мамо, це ж гроші на вітер. Краще мати своє. І колеги точно поважатимуть, якщо в мене власне житло

Ось той вечір, коли все змінилося. Ми сиділи за святковим столом, я, мій чоловік Петро і наш син Артем. Артем…

K Anna

— Сину, Наталочко, ви так добре до мене ставитеся… Я от думаю, навіщо мені та квартира порожня в центрі? Може, я переїду до вас назовсім? Тут повітря чисте, ви поруч. А я вам чим зможу — допоможу

Вечірнє сонце повільно сідало за обрій, залишаючи довгі тіні на охайному подвір’ї нашого будинку. Я сидів на терасі, вдихаючи аромат…

K Nataliya

Марія Степанівна відчула, як холодок пробіг по спині. Вона намагалася випитати причину, але син лише відмовчувався

Сонце м’яко лягало на підвіконня, де в глиняній мисці під рушником «відпочивало» тісто. Марія Степанівна, жінка ще енергійна, хоч уже…

K Nataliya