Мама стояла на порозі із величезною торбою, яку й не підняти одному. Очі опущені додолу і сама якась така згорблена, і виснажена. Тієї миті я б мала радіти, бо ось і підтвердження моїх слів, можна було сказати сміло: “А я ж тобі казала”. Однак, я нічого говорити не стала а просто зачинила двері і пішла пити чай. Лиш пес загарчав коли мама тягнула свою торбу до хвіртки
Мама стояла на порозі із величезною торбою, яку й не підняти одному. Очі опущені додолу і сама якась така згорблена,…