Мама стояла на порозі із величезною торбою, яку й не підняти одному. Очі опущені
– Не переживай, я оплачу свою половину, – сказала я кавалеру. – Радий, що
1 вересня наближалося з тією ж невблаганною швидкістю, що й завжди, і для кожної
Мені лише п’ятдесят три роки і Дмитро старший від мене на десять років. Моя
– Я вже сили не маю йому допомагати, а ти жінка ще молода, ти
Ранок почався з того, що я заспала, адже себе не дуже добре почувала, проте
Овен не любить дощ, а більше за дощ він не любить читати прогноз погоди,
Моїй подрузі Аллі вже трішечки за сорок і останні місяці у неї одна тема
Мама ще раз обернулась до нас, уже перед тим, як сідати у бус. Знаю,
Скільки років пройшло, а я все себе питала – а що було б, якби…