X

За кілька хвилин мене подруги переконали в тому, що ніякого щастя у мене нема, а я просто ходжу в рожевих окулярах. І я їм повірила

Якщо хочеш втратити щастя, то розкажи про нього комусь. За кілька хвилин мене подруги переконали в тому, що ніякого щастя…

K Nataliya

У кімнаті Марійка згадала про подарунок свекрухи, її погляд упав на ту саму коробку

- Ось, Марічко, це тобі від мене подарунок, - свекруха простягнула коробку й лагідно всміхнулася. Коробочка була невеличка, загорнута в…

K Nataliya

Іро, мама просить позичити 100 000 гривень, — нарешті сказав він, не піднімаючи очей. — Олена виходить заміж, і їм потрібні гроші на весілля

Я вже дев’ять років одружена з Тарасом. У нас росте шестирічний син Артем, справжній непосидько, який мріє стати космонавтом. Три…

K Anna

Бабуся твердо вирішила: відкладатиме з пенсії кожну копійку, щоб купити нову корову. І обов’язково назве її Зіркою

Справжня історія з одного українського села. Прочитайте до кінця — ви не пошкодуєте. На подвір’ї, сповненому літнього тепла, лунали розпачливі…

K Nataliya

Розмова явно не клеїлася. Ми вивчали один одного очима, робили припущення лишень одне – чи щаслива людина, яка навпроти?

Привіт. Як життя? Поп’ємо кави?, - коханий голос з минулого і я, яка постаріла на п'ятнадцять років, помудріла на п'ятнадцять…

K Nataliya

Зайшла на кухню і помітила, що на ній хтось був – тарілки вимиті, але з них точно хтось їв, я так їх не кладу.

Я зайшла в квартиру, як зазвичай, втомлена після важкого дня і ще й в магазин заходила, щоб на вихідні точно…

K Nataliya

Адміністратор? – перепитав він. – Соломіє, ти ж казала, що тобі вистачає просто працювати в кафе. А тепер що? Хочеш бути начальницею?

Моє життя в селі було простим. Я росла серед полів і садів, де кожен день починався зі співу півнів і…

K Anna

Я стояла, не в змозі повірити, що людина, яку я вважала мудрою, може бути такою черствою. Зібрала свої речі, кілька суконь, банки з варенням, і поїхала назад до села, де мене чекала стара хата і самотність

Я стояла на порозі великого міського будинку, тримаючи в руках стару плетену торбу, з якої виглядали банки з малиновим варенням,…

K Anna

Дякую, бабусю! Ви мене дуже виручили, – люб’язно усміхнувся чоловік, а я мало не підскочила від обурення.

Дякую, бабусю! Ви мене дуже виручили, - люб’язно усміхнувся чоловік, а я мало не підскочила від обурення. Так і хотілося…

K Nataliya

Вона раз у раз кидала погляди на мою сукню, і я відчувала себе так, ніби сиджу в лахмітті.

Я росла в бідній сім’ї, без батька, з мамою і бабусею, які часто заливали за комір, і мріяла вирватися з…

K Anna