Він не відповів. Лише поправив сумку, наче та важила не десять кілограмів, а все його майбутнє. Я стояла нерухомо, як кам’яна. Знала: якщо він вийде зараз, усе скінчиться. Але не змогла ні слова мовити, ні затримати за рукав
— Вибач, Маріє, я йду. Я зустрів іншу жінку. Вона при надії, чотири місяці. Тільки, будь ласка, без зайвих емоцій.…