Оце так. Звичайна дівчина вирішила купити собі таке?!
Я влетіла в номер готелю, як ураган, тримаючи телефон у руці, готова зафіксувати все на відео. Соломія стояла біля вікна,…
– У якому відрядженні? – здивовано глянула Олена Петрівна на доньку. – Чи я щось не знаю? Мені вже час хвилюватися?
Олена Петрівна, вивантаживши з таксі п’ять важких сумок, нерішуче тупцяла біля під’їзду. Двері були зачинені. Вона розгублено озиралася довкола, не…
Сашко ще сподівався побачити Вероніку, але згодом дізнався – вона вже з іншим
Вечір був тихий. Ліхтарі на вулиці світити не поспішали, а вітер грався з опалим листям, наче намагався щось сказати. Сашко…
Петре, ти серйозно? Це ж наш спільний дім. Я ж тут все облаштувала, від підлоги до стелі. А ти просто так віддаєш усе?
— Вибач, Оксано, але після того, як мене не стане цю квартиру тобі доведеться звільнити, — сказав мені чоловік Петро,…
Родина? Ти що, забула все? Моя мама вона зникла чотири роки тому. Для мене вона не існує. Ти не маєш права говорити про онука. Зрозумій нарешті: між нами нічого немає
— Чого та жінка на тебе так дивиться? - мовив мій чоловік здивовано. - та й ти аж зблідла. Хто…
Ніхто з них не знав, що господиня крамнички в кожен пакетик, разом із прянощами, додала
Крамничка прянощів розпочинала роботу після обіду. Господиня відчиняла важкі двері великим ключем, розчиняла віконниці й заходила до приміщення, де змішувалися…
Я знайшла вас після стількох років. Мама розповідала про вас у своєму щоденнику. Я приїхала, бо більше не могла чекати
— Олена, це справді ти? — голос жінки на порозі тремтів, ніби від хвилювання, яке накопичувалося роками. Вона стояла там,…
Мене виховувала бабуся
Ви колись стикалися з тим, що робили щось від душі, щиро і не розуміли, чому це не правильно? Ось є…
– Не вибачайся, люба, – тихо відповіла старенька, беручи з дитячих рук чашку з відваром. – Те, що від душі дається, завжди смачніше за найвишуканіші страви
Вона увійшла до села з останніми променями заходу сонця, що на мить освітили її згорблену постать. Одягнена в старе лахміття,…
Вона намагалася мене переконати зупинитися, — зізнався він. — Але я не міг вибрати. Не міг кинути нікого
— Оксана, будь ласка, послухай мене. — Андрій стояв у дверях кухні, його голос звучав тихо, але в ньому відчувалася…