X

Олена підняла очі. Андрій усміхався, явно не розуміючи, чому вона мовчить. Галина Іванівна сиділа, милуючись сервізом. Хтось із гостей тихенько хихикнув.

Олена стояла біля вікна своєї невеликої квартири на Подолі, протираючи пил з старовинної дерев’яної полиці, де тримала улюблені книги —…

K Anna

Ви живете в маминій квартирі. Безкоштовно. Вона поїхала до свого будинку, залишила вам. А я? Мені довелося тулитися то в гуртожитку, то в орендованих кімнатах, то в Романа. Тепер мені нікуди подітися, а ви маєте дах над головою. То чому б не допомогти?

У Києві, на тихій вулиці в Солом’янському районі, де старі каштани шелестять листям, стояла дев’ятиповерхівка з облупленими балконами. На сьомому…

K Anna

— Ігор сказав, що любить мене, — продовжувала дівчина, відчувши якусь перевагу. — Ви, мабуть, його родичка?

Вікторія дивилася вікно автобуса, як повз пропливають одноманітні бетонні паркани та гаражні кооперативи і зарослі узбіччя. Пейзажі України. У сумці…

K Nataliya

Звісно. Я Дмитро, водій Ігоря Петровича. Бачив, як ви вийшли з офісу. Можу чимось допомогти? Куди вас підвезти?

— Андрію, як ти міг так зі мною вчинити? Я все чула. Ти був там, у кабінеті, з іншою... —…

K Anna

«Добрий день, Катерино. Мене звати Вікторія. Мені треба з вами поговорити. Це стосується Дмитра й вашої спільної ситуації.»

— Дмитре, сідай. Нам треба поговорити. Серйозно. Він стояв у дверях кухні з пляшкою води в руці, ще не встиг…

K Anna

Викидаю, — сказала я тихо, але твердо. — Збирайте речі й шукайте собі інше місце. Сьогодні.

— Валентино Петрівно, досить! — мій голос тремтів, але я не відступала. — Якщо вам не подобається, як я готую,…

K Anna

«А я що? Гірша за них?» — запитала вона врешті, дивлячись на Володю

«Ольго Іванівно, а ви ніколи не думали повернутися до роботи? Хоч бодай на пів ставки?» — запитала я тихо, але…

K Anna

— Жанно, ну будь дорослою. Це розвалюха. Кому вона потрібна? Але земля там зараз росте в ціні, бо місто розширюється. За ділянку можна виторгувати нормальні гроші. Навіщо вона тобі? Ти туди їздиш раз на пів року вікна фарбувати.

Жанна стояла біля вікна орендованої квартири й дивилася, як дощ розмиває пил на склі. На кухні Олег рахував щось на…

K Nataliya

— Ти якась дивна сьогодні, — Олег зайшов на кухню. — Роздратована. Може, досить уже цих демонстрацій? Звільнилася — і добре. Приготуй щось нормальне, я зголоднів.

На столі у директора лежала заява. Вікно було прочинене, і кутик паперу злегка підіймався від протягу. Вікторія стояла навпроти, склавши…

K Nataliya

Олено, дитя, — казала вона солодким голосом, проходячи пальцем по полиці над шафою в кухні, — а тут чому так багато пилу? Ти ж молода, маєш сили, треба протирати частіше.

— Андрію, ріжь швидше! Не бачиш, я тут тримаюся останньої сили! — голос Галини Петрівни тремтів, хоч вона намагалася звучати…

K Anna