Дійшло до того, що тепер я несу важкі сумки з магазину, а чоловік вже навіть не відривається від дивану аби взяти сумки. А колись хоч вставав та дивувався, що вони такі важкі, а я така маленька
Стою на перехресті – холод скажений, сипле снігом в обличчя весняний вітер, і це все під синім-пресинім небом і сором’язливим…