Одного разу під час інтерв’ю журналіст запитав вченого, який зробив кілька важливих відкриттів в області медицини, чому він вирішив, що зможе досягти більшого, ніж звичайна людина. Що виділяє його з-поміж інших людей?
Вчений відповів, що, на його думку, це бере свій початок з одного уроку, який дала йому матір, коли йому було два роки. Він намагався дістати з холодильника пляшку молока, та вислизнула з рук, і її вміст залив всю підлогу на кухні – справжнє молочне море!
Коли його мати увійшла на кухню, то замість того щоб кричати, читати нотації або карати сина, вона сказала:
– Роберт, який чудовий безлад ти влаштував! Ніколи не бачила такої величезної калюжі молока. Що ж, що зроблено, то зроблено. Якщо хочеш, можеш трохи пограти в молоці, а потім ми все приберемо.
Читайте також: СУЧАСНА ПРИТЧА: ДІВЧАТКАМ ТРЕБА ПОСТУПАТИСЯ
Він пограв, а через кілька хвилин мати сказала:
– Розумієш, Роберт, розвівши бруд, в кінці кінців доводиться його прибирати. Як ти хочеш це зробити? За допомогою губки, рушника або щітки? Чому ти надаєш перевагу?
Він вибрав губку, і разом вони прибрали розлите молоко.
Потім мати сказала:
– Те, що тут сталося, можна назвати невдалим експериментом по перенесенню великої молочної пляшки двома маленькими руками. Давай підемо на вулицю, наллємо в пляшку води і подивимося, чи немає способу нести її НЕ розливаючи.
Малюк усвідомив, що зможе нести пляшку, щоб не розлити, якщо візьметься за шийку, поруч з кришкою. Який чудовий урок!
Видатний учений далі сказав, що саме в той момент він зрозумів, що не варто боятися робити помилки. Навпаки, він зрозумів, що помилки – це можливість дізнатися щось нове, а це, врешті-решт, і є суть наукових експериментів. Навіть якщо експеримент не вдається, з його допомогою ми зазвичай дізнаємося щось цінне.