– На суботу до мене не записуйся, – попередила Любу її постійна перукарка Марина.

– Це чому? Мені якраз у суботу на стрижку треба було!

– Та ми з чоловіком на весілля йдемо. Уявляєш, його брат одружується!

– Це Андрій? Нарешті!

Люба чудово знала і Мариного чоловіка, і його брата Андрія. Йому майже тридцятка і родичі абсолютно зневірилися, що він пов’яже з кимось свою долю.

– А дружина хто?

– Та зв’язався з однією, – якось невдоволено промовила Марина, – до того ж з дитиною.

– Ну і що, що з дитиною, – намагалася захистити незнайому жінку Люба, – таких шлюбів зараз – мільйон, нічого, живуть. Потім спільну матимуть, до того ж Андрій поки що потренується у вихованні.

– Ага, – закрила тему перукарка, – загалом у суботу мене не буде, давай на якийсь інший день тебе запишу.

Через тиждень, передчуваючи цікаву розповідь про те, як минуло весілля, Люба, як на крилах, летіла до Марини. Тільки всілася в крісло і одразу розпитувати взялася: «Давай, мовляв, розповідай, як відгуляли!»

Марина одягла на клієнтку перукарський пеньюар і взялася за гребінець та ножиці.

– Та що розповідати, – буркнула вона, – не з тою наш Андрійко одружився, ой, не з тою!

А потім із жінки полилася жовч. І весілля Андрій повністю на свої гроші організував, і сукню нареченій купив, і гості з його боку гарні подарунки зробили.

– Дав бог наречену, – скаржилася Марина, – сама з багатодітної сім’ї, у родичів ні гроша за душею, а на весілля всі на халяву прийшли.

– Ну а дитина у нареченої велика?

– Та донька, п’ять років приблизно. До того ж, Настя виявляється, знову при надії. Тож обкрутила нашого Андрюшку добряче.

Зрозумівши, що розмова не клеїться, Люба перевела її на іншу тему.

Минуло приблизно півроку, і на черговій стрижці Люба знову спробувала обережно спитати, як живеться Андрію з Настею.

– Та ось, сина народили, і ця Настя добре прилаштувалася, крутить тим Андрієм як сама лиш хоче.

– А живуть молоді де?

– Квартиру орендували більшу, бо ж розширюється родина, а платить, звісно, за все Андрій. На скільки я знаю, то ще й приглянув сирець на виплату, щоб дружині догодити.

Побалакали ще, для годиться. про те, як назвали сина, перейшли на інші теми.

А за кілька днів Люба сама зустріла на вулиці Андрія. Чоловік віз візок, поруч йшла, мабуть, його дружина Настя з донькою за руку. По всьому було видно, що родина дуже щаслива – обличчя Андрія просто світилося від радості, мала підстрибувала з ноги на ногу, а Настя з такою любов’ю дивилася на чоловіка, що було ясно, як білий день, що вона його просто обожнює.

– Привіт, сімейство!

– О, тітко Любо. Познайомся, це моя Настя.

Жінки привітно кивнули одна одній, а потім виявилось, що їм по дорозі. Йдучи розмовляли, і Андрій почав розповідати про сина, про його перший зубчик, потім доня попросила пити, і молодий батько, залишивши своїх жінок на узбіччі, швиденько побіг у магазин за сочком.

– Ой, Настечко, дивлюся, Андрій такий дбайливий у тебе!

– Так, він дуже добрий, мені пощастило. Тільки його родичі мене не люблять… – Настя відвела очі.

– Чому ж?

– Та я з багатодітної родини. Коли я Марічку носила, а її тато відмовився зі мною одружитися, всі сказали мені, щоб я ні про що не думала, що підтримають. Потім з Андрієм познайомилася, правда, заміж вже з малям під серцем виходила, але в ньому я була впевнена. Марічка його вже татком кличе, а він не ділить її та нашого спільного сина – обоє каже для мене рідні. А його рідні це не подобається. Я ж бачу.

– Все у вас буде добре, от побачите, – вирішила підтримати жінку Люба.

Тим часом Андрій вийшов із магазину, сім’я розпрощалася з Любою та вирушила у своїх справах.

А потім все та ж Марина, коли Люба знову почала цікавитися життям Андрія та його сім’ї, різко осікла подругу та клієнтку:

– Не питай про них. Не знаю я, ми з ними більше не спілкуємось!

– А то чому? – Вигукнула Люба, – бачила я і Андрія, і Настю його, чудова жінка і Андрія кохає.

– Ага, ага, просто ангел, а відвадила чоловіка від родичів. Все, розмова закінчена!

Люба просто здивувалася. Їй здалося, що все у молодих добре, чи вона просто не все знає? Загалом, лізти у чужі сімейні справи не стала, а про себе подумала, що такі родичі і руйнують молоді сім’ї.