Історії з життя
Всі плітки йдуть від людей, які не мають почуття гумору. Такий висновок я зробила з останньої події, бо тепер не знаю, як все й виправити, коли мій жарт
«Навчена бідність» – ось яка мені блиснула думка, коли я вкотре приїхала до матері та підпалювала другу камфорку під її пильним поглядом – а чи правильно я це
Відколи я переїхав на Буковину, мій бізнес швидко пішов угору. Тут я одружився з красунею Оленою, що була переможницею конкурсу Міс Чернівці, і ми зажили щасливим подружнім життям.
Може й мою родину так збоку видно та все отак на поверхні, а я того не бачу та в бога питаю, чого ж моя така доля? Хоча ж
Він людина не проста був завжди, у них зі свекрухою доволі специфічні стосунки і я в них ніколи не лізла, бо не в тому я була віці і
Я Дивилась в руки чоловіку і не розуміла сміятись мені, чи плакати. Ну от чесно: що то таке він мені приніс? Як це розуміти? хіба не я прямо
Я навіть не задумувалася над тим, що говорила, бо насправді просто переказувала історію, яку почула в автобусі. Подумала, що своє щастя я цілком можу виправдати чудом. А чом
– Божечки, як ти схудла, дитино, одні шкіра і кости! Від таких слів я начисто забуваю, що вже який місяць не можу влізти в улюблену сукню, ніяк замок
Зараз самій смішно зі своєї зарозумілості, така була певна, що все на світі знаю і з усім справлюсь. Так гордо говорила, що шлюб своє віджив і якщо люди
Тільки щоб побачити от таке обличчя свого чоловіка варто було все це зробити. Стоїть очі відкриті, здивовані, ротом повітря хапає, а сказати нічого не може. Та й діти