Третя ночі, четверта… Пальці від напруження побілілі стискаючи мобільний, але вона не відчувала. Повторювала молитву, яку повторює щодня, що хвили уже вісім років як: “Бережи його, Боже! Де б він не був, бережи. Нехай в полоні, нехай пораненим, але хай буде живий. Нехай повернеться до нас живим.”
Стискала телефон до болю в руці, але його не відчувала. Раз-по-раз набирала знайомий номер, але байдужий голос геть чужої жінки відповідав холодно: — Ваш абонент знаходиться … — Я чула, вже чула це тисячу разів, – крикнула і сама злякалась свого голосу, – Знайди його, – непрохані сльози покотились горошинами відчаю по щоках, – Чуєш? […]