– Знову Ніна, – каже і збиває дзвінок, – Не розумію, чому вона знову телефонує, адже ми годину тому вже все обговорили.

Я вважаю себе кращою дружиною, ніж вона, тому й не хвилювалася, але потім Ніна вирішила, що має право телефонувати мені! Спочатку я навіть не зрозуміла, хто ж це мені телефонує в десятій вечора. Адже я вже готувалася до сну, а тут дзвінок і ще й з невідомого номера. Ви ж розумієте, яка зараз ситуація, що від незнайомого номера слід чекати лише неприємностей. Я вся змокла, стерпла, мене то в жар то холод кинуло, поки я те «Алло» прохрипіла і вже сотні варіантів відповіді уявила.

– Наталко, поклич Миколу до телефону, бо він щось слухавку не бере.

А щоб тебе підняло і гепнуло! Я тут вже таке собі придумала, а їй просто припекло поговорити з моїм чоловіком:

– Микола вже спить і я не планую його будити і з якого дива ти маєш мій номер телефону? Це тобі Микола дав?

– Наталко, ти б ще пін-код виставила в інтернет, то я б і його взнала. Сама свій номер телефону виставила і дивується.

– Я виставила для друзів, – я справді забула, що ввела номер телефону в особисту інформацію на сторінці.

– Я тобі теж в якійсь мірі друг. То мені треба поговорити з Миколою йди і його буди.

– Слухай, а чому ти в десятій вечора не спиш. А видзвонюєш чужим чоловікам?

– Ну, він мені не чужий і не твоє діло.

– Може й не моє, але точно цікаво було б почути думку твого чоловіка з цього приводу.

– Ти про що? Мій чоловік тут яким боком?

– Та таким, як і я, що нам цікаво, що це ти так часто зідзвонюєшся з Миколою. От нам обом це було б дуже цікаво і я завтра ж знайду номер твого чоловіка і з ним на цю тему поспілкуюся.

Я виключила телефон і записала її номер, щоб вже точно знати, хто телефонує. Я звичайно не планувала гукати Ніниного чоловіка, бо воно мені геть не треба, просто жінка має знати якусь міру, а не вважати себе вправі лізти в чуже життя отак безпардонно.

Але далі події розвивалися так, що я й не могла собі уявити – Ніна мене підкараулила біля роботи і влаштувала концерт, що я лізу в її життя і слідкую за її чоловіком. На нас озиралися люди, а я слова не могла вставити, що мені байдуже на неї і нього, що я просто сказала аби вона відчепилася. Я ніколи не була в такій ситуації, коли жінка кидається в очі, бризкає слиною і таке виговорює, що аж вуха палають.

Виявляється, я хочу в неї забрати ще й другого чоловіка, хоч вона сама Миколу кинула. Мені інколи здається, що ця жінка як тільки починає сумувати, то отак себе розважає. Сама збадьориться такими емоціями і іншим людям нерви попсує. Наче якийсь вулкан, який тихо-тихо, а потім все небо чорними клубами покриває.

Поговорила з Миколою і він мене запевнив, що поговорить з нею, а як не поможе, то він залучить чоловіка, щоб вже Ніні зробити такі яскраві емоції, щоб їй вистачило на кілька місяців.

Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.

Фото Ярослава Романюка

Автор Ксеня Ропота