Олег лише сопів та їв мамин борщ.
Гарна була його Настя, нічого не скажеш, але, коли прийшлося разом жити, то почала вона його дратувати.
Там не так стане, не те приготує, не так подивиться.
– Мамо, – я заради твого борщу вернувся!, – сказав матері правду, бо таки готувала мама неймовірно.
Мати задоволено всміхнулася, але рушником таки ляснула:
– Який же ти ще малий і нащо було женитися!
Андрій був його найкращим другом, він йому в усьому звірявся та покладався на нього, бо разом працювали.
Спочатку Андрій був на його стороні, казав, що дружину треба вчити спочатку, що йому подобається, а що ні.
– Ти до нас прийди і попробуй. Що вона готує!, – жалівся Олег, – Я напитися не можу – таке солене.
І от Андрій прийшов…
Настя нічого не підозрювала, що її перевіряють та вона на своєрідному екзамені. Вона щебетала до Олега, випитувала, що там на роботі і було б добре, якби Андрій приходи частіше зі своєю дівчиною і вони б могли дружити парами.
Олег тоді не зрозумів реакції Андрія, бо чоловік мовчки їв та хвалив їжу і казав, що Олег часто Настю хвалить.
– Нащо ти таке казав, – питався потім Олег.
– Думаю, що нормальний чоловік має свою дружину хвалити, – відрубав Андрій.
Але до Олега не доходило.
Пройшов якийсь час і він почав сумувати за своїм вільним життям. Робота у нього була скоріше за галочку, бо основні кошти йому висилали батьки, які перебували за кордоном.
Але найбільше його обурювало, що Настя просила його допомагати в селі її батькам, які хоч і давали їм продукти, але Олегу було до них байдуже.
– Господи, я хочу піцу і форель запечену, а не курку сторічну. Ти знаєш, як там треба наробитися? Та я спини не чую, тому я їй сказав – хочеш села, сама й працюй, – далі жалівся він другові, – Я її з села вивіз, а вона давай тепер мене в гній запихати. Я й без її села проживу!
Олегові батьки вже який рік просили сина приїхати, але в Насті все були відмовки – то вона університет не закінчила, то батькам треба допомагати…
– Я їду, а ти як хочеш. Я буду в Парижі біля Ейфелевої вежі. А ти будеш гній викидати з-під свині. І це ти так захотіла.
– Але ж тато захворів, – плакала Настя.
– Завжди хтось хворіє, а така нагода не часто випадає.
Олег поїхав до мами з татом і там робив дуже гарні фото, які висвітлював, до дружини часто не телефонував, бо нове життя захопило його з головою.
Скоро він почав обходитися з нею кількома реченнями.
Олег і уявити не міг, що в цей час Андрій на всю залицяється до Насті, що він шукає лікаря її батькові, полагодив на хаті шифер, який відірвало вітром і хвалить Настин борщ…
Через рік Настя написала, що не хоче більше з ним жити і хоче якнайшвидше вийти заміж за Андрія.
Тоді він полегшено підписав папери, але тепер…
Вона така щаслива на фото зі своїми малими дітьми, вони всі щасливі. Ось маленький несе картопельку та кидає в рівчачок і це викликає таку радість в колишньої тещі. Багато фотографій з її проклятого села. І Андрій там все щось прибиває та поправляє. Друг називається…
Настя все ще гарна, попри те, що втратила свою дівочу стрункість, напевно, їй дуже личить щастя.
Інколи Олегові закрадається думка, що він міг би бути там замість Андрія, якби був іншим, просто він не хотів всім тим паритися, напрягтися, пересилювати себе та просто фізично багато працювати.
Фото Ярослава Романюка.