fbpx
— Як на розлучення подаєш! Та в тебе ідеальний чоловік! Не смій. І, що? Сама будеш, без чоловіка? Не заміжня. Ганьба яка, людоньки. – репетувала моя мама не шкодуючи голосу. Але ж після того, як він поставився до мене у непросту хвилину, я не можу й бачити його
Підтримка коханої людини для мене завжди була на першому місці. Я розуміла, що і
— Навіщо час на грядках проводити, коли купити все можна? – заявив мій чоловік щойно вийшов на пенсію. Йому, бачте, жити нормально захотілось: гній і худоба його вже не цікавлять, город не його формат. А вчора узагалі утнув таке, що я й досі не розумію, як правильно реагувати
Чоловікові виповнилося 65 років, працював електриком, тепер вирішив, що пора відпочивати, пенсії на життя
На весіллі мама встигла поставити мене в незручне становище. Коли встала з келихом і вимовила тост, присвячений моєму «останньому шансу» мати ще дитинку. Я почервоніла. Ілля тільки посміявся і обійняв мене сказавши, що, мовляв, зробимо все, що зможемо
Мені 35 років, є син Даня від першого шлюбу, йому вже 10. Після розлучення
Людмила Петрівна любила гроші. А ще більше вона любила красиве життя, яке було можливе завдяки грошам. Але працювати Людмила Петрівна не любила. Зовсім. І молода Людмила Петрівна, ще тоді Людочка, вирішила вдало вийти заміж. Що б бути за чоловіком, як за кам’яною стіною
І Людочці це вдалося! Вона мала гарну зовнішність, отака рум’яна дівка. На Людочку заглядалися
— Я виживу! Я сама вирощу дочку принцесою, раз з принцом мені не пощастило. – сказала Олена не дозволивши собі і сльозинки зронити. Жінок часто порівнюють з кішками. Насправді – вони скоріше ящірки. Відкидають хвіст, коли доведеться. І мчать далі, відрощуючи новий. Їх не зупинити, не впіймати, вони уже не тут, вони будують нове, щасливе життя
Одна моя добра знайома жила з хлопцем, душа в душу, вони не розписувалися, це
Не маю сил прийняти і полюбити свою дитину. Доня схожа на мене і це всі бачать. Саме це мені спокою і не дає
У мене не найкращий характер і я прекрасно це усвідомлюю. Будучи молодою я зробила
При Денисові раптом починала, як би, захищати її, хоча краще б лаяла. Вона могла запросто сказати, що, нехай суп зовсім несмачний, але це не привід для того, щоб Денис кривився, бо Ніночка і так докладає усіх сил, а готувати вона, може бути, ще навчиться. Денис починав розглядати суп, який прекрасно їв до цього і ще нахвалював, відставляв в сторону або ж їв далі без апетиту
Розмова зі свекрухою зовсім вивела Ніну з терпіння. Ледве утримуючись, від непереборного бажання обірвати
У однієї дівчинки не було батька. Не було, і все. Прочерк стояв у свідоцтві про народження. А потім її мама вийшла заміж, коли дівчинці було п’ять років. І у дівчинки з’явився вітчим
  Він був досить смішний; повненький, ніс картоплею. Працював бухгалтером, заробляв мало і тому
– Яка тобі друга дитина з твої здоров’ям? Як ти її роститимеш одна? – приповідає плачучи мама, не звертаючи уваги на здивований погляд мого чоловіка, – Одумайся, доню! Озирнись! Поглянь як сестра живе, бери приклад. Що ти оце надумала?
З’явилася я в звичайній родині. Є сестра, яка на три роки старша від мене.
Повіки ледь відкрила. Друга ночі, а в домі ніби слони бігають. Ось вона у вбиральню зайшла, ніби навмисне, гупала там усіма можливими предметами і голосно спустила воду відчинивши двері. Тепер в душ подалась. До ліжка вонадесь о четвертій потрапила, а мені вже й сон не йде. Та й онуки попрокидались, тепер до ранку гратимуться. Ось і ще одна ніч безсонна. І все тому, що я добра
У нас велика родина. Хай не дуже дружна, але живемо разом, тому доводиться миритися.

You cannot copy content of this page