— Пані, та куди ж ви без черги? Тут усім «тільки запитати»! Ставайте в
Літо того року видалося неймовірно спекотним, ніби саме сонце вирішило благословити союз Тетяни та
Дощ накрив місто ще вдосвіта, і до вечора він не вщухав, лише змінював інтенсивність,
Ганна сиділа біля вікна старого рейсового автобуса і дивилася, як за склом повільно пропливають
Олена вже торкнулася пальцями прохолодної латунної ручки кухонних дверей, збираючись покликати своїх до вечері,
Вечірнє місто за вікном дихало вогкою прохолодою пізньої осені. Артем повернувся додому пізніше, ніж
— І ти ось так просто підеш? Залишиш чоловіка в порожній квартирі після його
— То ви хочете сказати, що це нормально — прийти в ресторан, куштувати найдорожчі
— Ти подивися на це! Ти хоч бачиш це неподобство? — Максим тицьнув своєю
— Вже дванадцята година ночі, ви взагалі совість маєте? — я стояла посеред вітальні,