— То ти вважаєш, що маєш право розкидатися коштами мого сина на чужих людей?!
— Ти ж розумієш, що з моїми статками я навряд чи зможу вам суттєво
— Ти розумієш, що це звучить як вимога, а не як прохання? — я
Я досі не можу зрозуміти, за що зі мною так обійшлися. Скільки не прокручую
Вона сказала це так спокійно, ніби просила винести сміття. — Ти маєш з’їхати сьогодні.
— Тетяно, ось тобі реманент у сараї, знайдеш сапу. Треба вичистити всі грядки за
— Сашо, оскільки ми вирішили, що тепер будемо жити як одна сім’я, нам варто
— Ти справді вважаєш, що твої креслення вартують більше, ніж гаряча вечеря для чоловіка?
— Мамо, ти не розумієш, він просто стояв і мовчав! — голос Наталі тремтів
— Ви справді вірите, що впораєтеся тут самі з двома малими? — Костянтин, чоловік