Коли я була малою дівчинкою, життя в нашій сім’ї було зовсім не простим. Ми жили скромно, рахували кожну копійку. Мама працювала на кількох роботах одразу, щоб якось звести кінці з кінцями. Тато тільки пізніше почав їздити на заробітки, його по кілька місяців не був удома. В хаті завжди чогось бракувало
Коли я була малою дівчинкою, життя в нашій сім’ї було зовсім не простим. Ми
Тато машину продаватиме, – раптом сказала я. – Але цього мало, треба ще шукати, аби Андрійко пішов у нормальний університет
– Мамо, ви з татом не могли б позичити мені трохи грошей? – запитала
— Добрий день. Це Андрій, — пролунало в слухавці. — Я той чоловік, якому ви допомогли
Марина ніколи не любила свій день народження. Колись, у молодості, це було свято —
Сергій, якщо ти мені не довіряєш, то поїхали разом, – відповіла я. – Я ж пропонувала.
Я стояла в коридорі нашої квартири, тримаючи в руках валізу, землі не відчуваючи під
Що? Це ж на околиці! Як я до вас доберуся? Краще візьміть біля мене, в новобудові. Там ціни нижчі, і я зможу допомагати
— Маріє Іванівно, я дуже ціную вашу думку, але ми з Дмитром маємо право
Вона сказала Петрові, що йде спати, але перед тим, як лягти, витягнула з морозилки фарш, щоб на ранок напекти котлет, замочила квасолю на суп, перемила посуд, витерла насухо раковину, протерла плиту, пішла в ванну чистити зуби і вимила ще дзеркало
Тетяна міцно спала, натрудившись за весь день. Звичайно, що вона сказала Петрові, що йде
– Як ти можеш їхати, коли саме в ці дні в мене день народження?
Ця історія почалася із запрошення на ювілей тітки. Христина, хоч і не відчувала особливої
Як це — іншу? Після всього, що ми разом пройшли? Двоє дітей, десять років спільного життя, наші мрії про майбутнє. Ти серйозно?
— Андрію, що ти кажеш? Це жарт? — я ледь вимовила слова, відчуваючи, як
Отже, ви хочете поміняти стару модель на нову?, – голос Ангела був задуманий.
Отже, ви хочете поміняти стару модель на нову?, – голос Ангела був задуманий. –
Ти в нас як принцеса. Все маєш: роботу, хату. Ти навіть не уявляєш, як ми з мамою в її крихітній квартирі живемо
— Іро, ти чого так реагуєш? — вигукнула моя сестра Катерина, підхопившись з дивана

You cannot copy content of this page