Історії з життя 0
Так, так, я розумію, — вона відставила тарілку і, нарешті, сіла навпроти мене за кухонний стіл. Її обличчя стало надзвичайно серйозним, наче вона збиралася повідомити мені про світовий апокаліпсис. — Сонечко, давай поговоримо щиро
Вечір у батьківському домі був напрочуд теплим і гостинним. Батько і мій наречений, Олександр,
Історії з життя 0
«Ти її не отримаєш, Оксано! З якого дива? Адже ми… ми не сестри!»
«Ти її не отримаєш, Оксано! З якого дива? Адже ми… ми не сестри!» Моя
Історії з життя 0
— Мама має рацію. Ми дорослі люди, — почав Данило, ковтаючи повітря, ніби збирався на подвиг. — Треба переходити на роздільний бюджет. Щоб кожен відповідав сам за себе.
Мар’яна поставила горнятко на підвіконня й застигла, дивлячись, як дощ повільно стікає тонкими доріжками
Історії з життя 0
Денисе, чому ти не помив посуд? — могла вона запитати ввечері. — Олександра цілий день працювала, вона втомилася. Ти ж чоловік, повинен допомагати
Ми поверталися додому. Десять днів на узбережжі, які мали стати романтичною втечею, перетворилися на
Історії з життя 0
Перед цим другим шлюбом вона продала свою власну, простору квартиру. Отриману суму вона розділила на чотири частини: три великі конверти вручила своїм трьом рідним синам, а залишок залишила собі для власних потреб
Сьогодні ввечері ми сиділи з моїм чоловіком, Кирилом, на нашій невеличкій, але затишній веранді.
Історії з життя 0
Я чекала. П’ять хвилин. Вони здавалися мені п’ятьма століттями. Екран його повідомлення залишався сірим, прочитаним не було. У моїй голові, мов у калейдоскопі, промайнули всі сюжети, які могли і не могли статись
Це був вівторок, і я сиділа на підлозі у ванній кімнаті, притулившись спиною до
Історії з життя 0
— Вікторіє, ти пробач, але як людина, яка звикла до порядку, я просто не можу цього зрозуміти
Мені п’ятдесят один рік, і я ніколи не мала проблем із чоловічою увагою. Я
Історії з життя 0
Вадиме, давай розставимо крапки над “і”, — мій голос звучав тихо, але рішуче, — Ти поїхав. Ти прийняв рішення, яке не залишило мені вибору, окрім як взяти повну відповідальність за себе і наших синів. Ти не телефонував. Ти не цікавився. Ти не доклав жодних зусиль, щоб підтримати своїх дітей.
Наші сини, Павло і Тарас, уже навчалися в старших класах. Ми жили в гарній,
Історії з життя 0
Олексію, я не дозволю руйнувати те, що ми створили, — сказала я тоді. — Я не для того боролася за своє щастя. Ти маєш вибрати: або ти, або твої слабкості
Рік добігав кінця. Новий рік. Північ минула вже кілька годин тому. Навколо мене панувала
Історії з життя 0
Марина озирнулася. За нею біг чоловік, досить незграбний, у широкій куртці. Його обличчя було здивованим і схвильованим, а очі світилися так, ніби він побачив щось, на що чекав дуже довго.
Марина поверталася з ветеринарної клініки тихо. Дорога додому здавалася довшою, ніж зазвичай. Вона тримала

You cannot copy content of this page