“Не переживайте, любі, сестра вас віддасть у будинок для літніх людей.” Ці слова прозвучали
Чотири місяці тому життя Артема різко змінилося. Йому, сорокарічному фахівцю з логістики, повідомили про
Маленька дівчинка Орися з раннього віку марила собакою. З неприхованою дитячою заздрістю вона проводжала
— Ти чуєш мене, почекай, як тебе там! Поклич негайно мого чоловіка! — Голос
— Ти що? Ця квартира — це для мене святиня! Реліквія! — Голос свекрухи,
— З сином? У нього ще все життя попереду, — голос Ольги Павлівни по
— А навіщо ти взагалі це зберігала, мамо? Навіщо? — Я відчувала, як мої
— Ти у всьому винна! У всьому, що зараз відбувається! Це через тебе у
— Максиме, досить водити мене за ніс, — я промовила це якомога тихіше, щоб
— Знаєш, я тут подумав, — промовив Артем, недбало відкидаючись на моєму дивані й