Я застигла біля сервантa, міцно стискаючи в руках порцелянову тарілку. Три тижні. Минуло всього
«Та ти така, що тобі багато й не треба». Чули таке в свою сторону?
Моя сестра кличе нас у гості, я сказав, що в суботу ми вільні, —
— Давай цього року без метушні, гаразд? — я розставляла книги на нових поличках.
Вона впевнено вела машину, прямуючи до рідного села, до батьківської хати. Ще влітку вирішила
Цілий місяць я телефонувала мамі, слухаючи її скарги на втому, і запрошувала погостювати в
Ми з Ларисою подружилися, як тільки вона з чоловіком Сергієм і дванадцятирічною донькою Соломією
– Любо, ти що зовсім? У тебе вже онуки до школи ходять, яке весілля?
Заміж я надумала виходити в тридцять п’ять років. До того у мене були стосунки,
Очі сірі, величезні, погляд, наче в зляканого вовченяти, коса товщиною в руку, платтячко ситцеве,