— Вікторе, ти справді зараз це кажеш? Я просто хочу почути це ще раз,
— Марино Степанівно, ви не повірите, наскільки ця річ пасує до моєї нової сукні!
— Скажи мені відверто, сину, для чого я вас із Наталкою на цей світ
— Олю, ти тільки поглянь, яка краса! Якраз під мій новий сарафан підійде, —
— Славко, ти бодай усвідомлюєш, що ти накоїв? — мій голос тремтів, але я
Ірина крутила в руках звичайний поштовий конверт, розглядаючи штамп і акуратно виведений адрес. —
Весняне сонце ледь торкнулося обрію, коли Мар’яна відчула лагідний дотик. Олексій обережно погладжував її
— Ти справді вважаєш, що твоя мати в нашому номері під час медового місяця
— Доброго ранку, молодята! Ми вирішили, що ви тут без нас зовсім занудьгували, тому
Оля піднімалася сходами, тримаючи в руках коробку з еклерами. Сьогодні був особливий день —