Кінець сімдесятих років минулого століття видався напрочуд лагідним. Санаторій «Гірська тиша», що належав Академії
Травень у маленькому містечку видався напрочуд лагідним. Крізь прочинене вікно до квартири залітав солодкий
— Олено, ти що робиш? Невже тобі обов’язково потрібно саме зараз влаштовувати сцену через
Марія стояла перед старим трюмо, вдивляючись у відображення, яке здавалося їй чужим. Срібляста амальгама
Я стояла на кухні своєї маленької квартири в Італії, тримаючи телефон біля вуха. Голос
Я забігла до маленької кав’ярні біля зупинки – взяти чай із собою. За мною
Я саме складала свої речі в валізу, коли раптом відчула, що хтось сидить позаду.
— Мамо, ти серйозно?! — не стримався Тарас, голос його тремтів від роздратування. —
Я стояла на кухні, тримаючи в руках черговий рахунок з приватної клініки, і відчувала,
Степанівна — так лагідно називали її сусіди — не могла намилуватися малим Данилком. Хлопчик