Я стояла на кухні, тримаючи в руках черговий рахунок з приватної клініки, і відчувала,
Степанівна — так лагідно називали її сусіди — не могла намилуватися малим Данилком. Хлопчик
Ось той вечір, коли все змінилося. Ми сиділи за святковим столом, я, мій чоловік
Вечірнє сонце повільно сідало за обрій, залишаючи довгі тіні на охайному подвір’ї нашого будинку.
Сонце м’яко лягало на підвіконня, де в глиняній мисці під рушником «відпочивало» тісто. Марія
Коли ми з Максимом побралися на третій рік після університету, мені здавалося, що я
Мені було трохи більше дев’ятнадцяти, коли я зрозуміла, що стану мамою. Все почалося з
— Ти що, зовсім розум втратив? — розходилась мама Максима по телефону, голос її
Мама стояла посередині моєї вітальні, тримаючи в руках порожній келих, і дивилася на мене
— Дмитре, як ти міг повірити її брехні? Ти ж знаєш мене краще за