Китайці, значить? — Оксана сумно посміхнулася, але в голосі звучала не іронія, а глибока втома. — А чому для зустрічі з китайцями тобі обов’язково треба новий парфум, яким ти себе щойно облив мало не півпляшки? Вони що, через Zoom запах відчувають?
— Ти справді думаєш, що я повірю в «термінове засідання» в суботу ввечері, Андрію?
Саме так, — перебила його Соня. — Богдан може помилятися, гуляти, пропускати заняття, провалювати іспити — і ти все одно даватимеш йому шанс за шансом. А я маю бути ідеальною, щоб заслужити хоча б твою увагу. І навіть це не допоможе, правда?
Софія розливала каву по чашках, коли Роман кинув цю фразу. Просто так, між іншим,
— Я тобі ніколи й торта не могла спекти, — вона відняла руки від обличчя, очі були мокрі. — Жодного разу. Не було коли. Робота, потім город, потім стайня. Вічно загнана. А тепер яка краса — пішов у магазин і купив.
У мами день народження. За тиждень до нього вона сказала, щоб ніхто не приходив,
Тоді давайте поділимо вашу квартиру, — холодно запропонувала Анна. — Роман там прописаний. Чи це інше?
Анна сиділа на кухні й дивилася у вікно. За склом повільно темніло, у дворі
Ми домовлялися, що я голова сім’ї! — Артем гордо підняв підборіддя, в очах спалахнула образа. — Твоя мама тут мало не щодня буває, перевіряє, чи прибрано, що в холодильнику лежить. Мені набрид цей постійний нагляд. Якщо вона вважає, що може керувати нашим життям, то і мої батьки мають повне право тут жити. Вони продали свій будиночок під Черкасами, гроші вклали в депозит, тепер переїжджають у місто. До нас. Справедливість, Оксано. Звикай
Оксана завжди була тією дівчинкою, яка не потребувала гучних повчань чи суворих покарань. Вона
— Катю, це наш шанс, — сказав він того вечора на кухні, коли батьки вже пішли спати. — Треба їхати. Пів року перетерпимо, вони обіцяють гуртожиток, а потім я вас заберу.
Після весілля Андрій та Катерина оселилися в батьківському домі. Кімната була невелика, вікна виходили
Олександра з Віктором гуляли в центрі міста. Була неділя, вони щойно вийшли з кінотеатру. Олександра тримала чоловіка під руку. Раптом вона побачила його. Артем ішов назустріч з якоюсь дівчиною
Олександра сиділа в салоні свого нового позашляховика, дивлячись, як двірники змітають зі скла мокрий
Саме так! — Оксана відчувала, як по щоках течуть сльози, але не витирала їх. — Коли торік у мами зламався холодильник, хто їй допомагав? Я! Я одна їздила, шукала майстра, платила за ремонт! А де був ти? У своєї мами! Допомагав їй клеїти шпалери, які їй, до речі, й не треба було клеїти!Просто Людмилі Миколаївні захотілося уваги!
Оксана сиділа за кухонним столом, тримаючи в руках чашку з давно охололим чаєм. На
Марто, будь ласка. Дай мені ще один шанс. Я зроблю все, що завгодно. Поверну гроші, поговорю з мамою, встановлю межі. Тільки не йди
Марта стояла біля вікна, дивлячись, як вечірнє сонце фарбує небо в теплі персикові та
Братику! Ну ти даєш, який палац відгрохав! А можна в тебе пару днів пожити? У відрядженні недалеко, а в готелі гроші віддавати шкода
Оксана стояла біля вікна другого поверху і дивилася на ділянку, де робітники добивали останні

You cannot copy content of this page