За тиждень до мене прийшов Остап. Мій брат, виявляється, зателефонував і все йому розповів
Я увійшла з немовлям на руках до порожньої квартири, і мені закортіло сісти від
Діти дерев’яними іграшками в тебе гратимуться. Гроші ж ти чужим роздаєш! Добро він зробив. Від сім’ї відірвав!
– Я всі гроші віддав, їм дуже треба було. Спочатку до себе запросив. Нагодував.
Коли я гуляю в парку з малою Іванкою, знайомі вважають дівчинку моєю донькою, мене називають молодою мамою і дивуються, коли це я встигла вийти заміж. Адже мені минуло всього дев’ятнадцять, я тільки закінчила другий курс економічного факультету. Коли кажу, що це моя молодша сестричка, не можуть повірити. Раніше, ще на першому курсі, мене бачили в парку з хлопцем, однокурсником Іваном Авраменком, тому й вирішили, що це його дитина. Насправді, так і було, але дівчинка була лише моєю сестрою, а не донечкою.
Коли я гуляю в парку з малою Іванкою, знайомі вважають дівчинку моєю дочкою, мене
Поки ти візьмеш ще один кредит на 35 000? Ні, любий, я не збираюся економити на собі заради неї!
Я стояла біля плити, помішуючи картоплю в каструлі, коли тиша в нашій маленькій кухні
Я лишень хотіла доньці допомогти, де ж я знала, що все так обернеться?
Я лишень хотіла доньці допомогти, де ж я знала, що все так обернеться? Я
Олена повернула голову до будинку й застигла. У променях призахідного сонця вона побачила свою маму
– Олено, якщо ти так довго збиратимешся, то ми потрапимо в затори! – Іван
Вибач, Олено, але я ніколи не зможу йому повірити
Я їхала з медичного центру, сповнена радості. Щойно спеціалісти підтвердили: я при надії! Сім
Першим, як завжди, привітав найменший, «пізнє пташеня», як його ніжно називає батько
Літо, на дворі двадцять другий рік, Олена зранку готується на кухні. Свято все ж,
– До чого ця балачка, – далі за своє сваха, – Ми й так знаємо, що нема Євгену чим похвалитися, бо квартира навіть не на ньому, а на вас. Рая бачила квитанції і все нам розказала
Це було віддалено схоже на сватання, скоріш за все на прицілювання, чи бува не
Аякже, налий, — кивнула вона, сідаючи за стіл. — Добре живете, Оксано. Багато. Меблі он які дорогі. А я ледве кінці з кінцями зводжу.
Я сиділа за кухонним столом, коли задзвонив домофон. Ми з Олегом планували їхати на

You cannot copy content of this page