Ой, Аліно, – почала вона, прикладаючи серветку до очей, – Ти не уявляєш, як я вкотре наламала дров!
Я сподівалася побачити квітучу і засмаглу подругу, адже ми не бачилися з Аллою три
Олено, я не жартую. Або ти зараз же віддаєш приймаєш мої умови, або я йду. Назавжди. З мамою. Вибирай
— Олено, я не жартую. Або ти зараз же віддаєш приймаєш мої умови, або
Я стояла на кухні, коли пролунав той дзвінок у двері, який викликав у мене лишень роздратування, а от моя донька полетіла на крилах відчиняти
Я стояла на кухні, коли пролунав той дзвінок у двері, який викликав у мене
Це твій останній шанс, — його голос став тихшим, але від того ще більш загрозливим. — Вважай, що в тебе більше немає сина
— Ти серйозно, Олеже? — мій голос тремтів, коли я тримала телефон так міцно,
Думаю про те, що кожного разу ти приходиш до мене і просиш «виручити». І думаю про те, що моя власність — це не твій гаманець.
— Ти що, серйозно? — голос Олега гримів, як грім перед бурею, заповнюючи нашу
Усе почалося з вечері, яка мала стати моментом примирення, але обернулася фіналом довгої, виснажливої боротьби.
Усе почалося з вечері, яка мала стати моментом примирення, але обернулася фіналом довгої, виснажливої
І крайнього ж не знайдеш в цій ситуації, хоча як добре пошукати, то можна й на себе вийти. Але ж де я можу зізнатися сама собі, що я своїми думками, надіями, найблагішими намірами це все спричинила
І крайнього ж не знайдеш в цій ситуації, хоча як добре пошукати, то можна
Я їхала в село з однією думкою – там нам не дадуть пропасти, там мені допоможуть, адже всі знають мою бабусю Люду, вона була фельдшеркою в медпункті, її любили і поважали. Я ж не чужа
Я їхала в село з однією думкою – там нам не дадуть пропасти, там
Леонід ходив дуже похмурий і я зрозуміла, що тітка Марія з ним говорила. – Леоніде, я не знаю, що відбувається, – сказала йому я, – але я точно тут ні до чого.
Коли я дізналася, що мама знову вивідує по сусідах, ким є мій наречений Леонід,
– Мені час іти. – Відрізала я. Чужі сімейні справи – то завжди темний ліс. Лізти в них мені зовсім не хотілося. Я поїхала. А слідом надійшло повідомлення від Андрія
Ми з Катериною не спілкувалися ще з шкільних років. Знову перетнулися зовсім випадково, коли

You cannot copy content of this page