Софія була молодша на три роки, але вже тоді люди оберталися їй услід. Світле волосся, великі очі, ніжні риси обличчя. Сусіди казали батькам: «Ваша молодша — буде красунею». А про Анну додавали тихо, ніби між іншим: «А ця — розумниця, одразу видно»
Анна завжди пам’ятала той день, коли вперше відчула себе негарною. Їй було дев’ять, вони
Я не люблю сидіти на місці, — сказав він, витираючи руки ганчіркою. — Краще сам зроблю, якщо маю час і змогу. То й заробляю нормально. Не скаржуся
Оксана завжди вважала себе жінкою, яка все тримає під контролем. У тридцять шість вона
Я на мить зупинилася, розгортаючи якусь дивну синю футболку, якої раніше не бачила. — Які ще дрова, Павлусю? Тобі вісім років.
Я не знаю через що ми тоді посварилися, але бачити чоловіка не хотіла ніколи.
Дмитрик грався з Миколкою у дворі, вони щось там з палок будували. Я дивилася на них і думала – а може справді лишити малого? Ну, де троє, там і четверо. Якось прогодуємося.
Я пам’ятаю, як Оля вперше з’явилася в нашому під’їзді. Це було восени, дощ такий
Вдома вона знову зайшла на кухню. Сіла на табурет і закрила обличчя руками. — Це я винна, — сказала вона вголос.
Таня зняла черевики й одразу відчула, як гудуть стопи. Вона не вмикала світло, просто
Андрію, ти чого завмер? Сплати зараз, у додатку комісія менша до восьмої вечора. І не забудь квитанцію роздрукувати, в деканаті завжди вимагають папірець, кам’яний вік якийсь.
— Андрію, ти чого завмер? Сплати зараз, у додатку комісія менша до восьмої вечора.
Останній трамвай
Листопадовий вітер діяв по-господарськи: одним ривком вирвав із рук парасольку, жбурнувши її в калюжу,
Валентино Миколаївно, дозвольте пояснити. Я оплачую оренду квартири, комуналку, продукти, побутові витрати — це велика частина наших спільних потреб. Решта — мої особисті гроші. Я можу витрачати їх на свій розсуд
Софія завжди знала, що її життя буде іншим. Не легшим, не простішим, а саме
Неохоче зізнався, що не хоче зараз брати кредит на житло, бо це буде несправедливо. Я скоро в декрет, нічого не зароблятиму, а тільки відпочиватиму, а працювати буде лише він один. Тому нібито нечесно, якщо той кредит платитиме тільки він
— Добре, але квартиру я оформляю тільки на себе. А перед цим ми розлучаємося,
А щодо тебе, Мар’яно… Я багато думала. Ти хороша дівчина. Виконуєш усе, тиха. Але… ми з тобою надто різні. Різного польоту птахи.
Звук срібної виделки об порцелянову тарілку цього вечора пролунав не просто голосно, а різко,

You cannot copy content of this page