Історії з життя 0
Мені зараз шістдесят дев’ять років, хоч відчуваю себе на всі сто з великим таким хвостом. Маю двох дітей і вже “щаслива” бабуся чотирьох онуків. І все б нічого, але я вже просто втомилась від них. Втомилася з ними гратись і сидіти, втомилась готувати їм сніданки і обіди, вкладати спати, не можу вже просто носити на руках Через це ми й припинили спілкуватись з моєю донькою Нікою. Вона того не розуміє. а коли я пояснила їй це дуже не сподобалося
Мені зараз шістдесят дев’ять років, хоч відчуваю себе на всі сто з великим таким
Історії з життя 0
Алла моя на третьому курсі була коли одного вечора прийшла і поклала переді мною тест із двома смужками. Я дуже була здивована, адже не знала що вона має кавалера, проте проковтнула це і лиш запитала коли ж весілля планують молоді. Алла потупившись мовила, що не буде нічого і вона сама буде підіймати дитя. А одразу була проти того, так їй і говорила, то чому тепер до мене скільки питань?
Алла моя на третьому курсі була коли одного вечора прийшла і поклала переді мною
Історії з життя 0
До нас в село з лютого місяця багато односельців, що раніше виїхали, повернулись. Людно стало, багатьох і не впізнати вже. Разом з усіма з великого міста повернулась і Оксана. Ніколи не думала, що в цієї жінки вистачить сміливості людям на очі показатись після всього того, що вона зробила. Але нічого, ходить горда, при зустрічі зі мною, навіть очей не ховає
До нас в село з лютого місяця багато односельців, що раніше виїхали, повернулись. Людно
Історії з життя 0
Останньою краплею стало те, що одного разу коли я заскочила до них перед роботою і принесла котлеток свіженьких невістка мені малого на руки не дала, хоч було видно, що їй потрібна допомога, адже вона ще не вмита була і не розчесана: “Ви щойно з вулиці зайшли. Руки вимити мало. Он душ, вдягнете отой халат і тоді малого беріть. Мало, що ви занести на одязі можете”.
Мої стосунки з невісткою настільки складні, що можна написати цілу книгу. Після появи першого
Історії з життя 0
Моя рідна сестра виїхала по Грін-карті в Америку і вже роки не вертається, через це мама вічно жаліється, що дитині там погано, а вона з іншого боку мамі додає, що дуже сумує за нашим домом. Проте, я вважаю, що це чисте лицемірство!
Відколи себе пам’ятаю, то у мами й тата одна мова про Аню: Аня йде
Історії з життя 0
Моя мама нормально відреагувала на цю новину, пообіцяла допомагати та підтримувати у всіх сенсах цього слова, а от свекри не дуже зраділи повторному поповненню у нашій родині. Спочатку вони нас активно відмовляли від такого кроку. Говорили, що в нас час двоє, то перебір і ми безвідповідальні, адже маємо квартиру в кредиті і зараз ледь зводимо кінці з кінцями. А потім вони вигадали таке, що ми тепер не знаємо, як бути
Поява на світ нашої донечки була справжнім чудом, адже мені прямо говорили, що ніколи
Історії з життя 0
Тамара Григорівна зателефонувала і попередила про свій приїзд. День “Х” мав настати рівно через тиждень. Я поклала слухавку і приречено поглянула на чоловіка, а потім на свекруху. А та ніби чекала оцього мого погляду, одразу почала: “А я казала, що оця ваша гуманність і людяність до добра не доведе. Самі кашу заварили, вам тепер і вигрібати. Мене ж слухати тут ніхто не хотів”
Тамара Григорівна зателефонувала і попередила про свій приїзд. День “Х” мав настати рівно через
Історії з життя 0
Отак я собі спостерігаю, що коли вже й вдруге не вдалося родину зберегти – рахуй пропало
Я своїй доньці отак кажу – головне вийти заміж, а там видно буде. Далі
Історії з життя 0
В рік, коли ми одружилися, я посадила черешню і вона довго не родила. Геть, як я
Чи то я так свій шлюб прив’язала до дерева чи це випадковість, але ця
Історії з життя 0
Якби вона тим своїм щастям не хвалилася, то чи вчинила б я так? Вже стільки років не можу на це відповісти.
З роками приходить мудрість, але не приходить прощення і моя історія про це –

You cannot copy content of this page