Із Сергієм ми познайомилися кілька років тому. Була середина літа, ми з подругами вирішили піти ввечері в парк на прем’єру фільму. Взяли попкорну, “Коли” і зайняли свої місця. Під час перегляду фільму подруга випадково зачепила в моїх руках “Колу” і облила хлопця, що сидів поруч. Я почала вибачатися і намагатися витерти все серветками. Хлопець розсміявся і попросив в якості компенсації мій номер телефону. Я настільки відчувала себе ніяково, що відразу назвала цифри.
Так у мене з’явився хлопець. Він був з добре забезпеченої сім’ї і вже мав свою квартиру. Через місяць я погодилася піти з ним на зустріч. Це був чудовий вечір, спочатку пішли в ресторан, потім на нічний сеанс у кіно. Він справив на мене незабутнє враження – такого у мене ще не було. Через вісім місяців хлопець покликав мене заміж, і я з радістю погодилася.
У нас було шикарне весілля, а після подорож до Єгипту. Перший раз я побувала в іншій країні. Я була настільки щаслива, всі подруги мені заздрили. Приїхавши з Єгипту, Сергій заявив, що працює тільки він, а я буду їсти йому вдома готувати. Так як не хоче, щоб я працювала за копійки і приходила втомленою з роботи. «Який він турботливий» – подумала я, і погодилася кинути роботу. Постійно сиділа вдома, прибирала, прала і готувала, кожен день радувала чоловіка смачними стравами.
Але через деякий час помітила, що навіть жодного разу за місяць не виходила прогулятися з подругами. На наступний день здзвонилася з дівчатками, і домовилися ввечері прогулятися по парку. Але поки прибрала в домі, полила квіти, закинула прання і приготувала чоловікові поїсти сил куди-небудь йти вже не залишалося. І так тривало півроку. І ось, нарешті мене запросили на зустріч випускників. Подзвонила Сергію і повідомила радісну новину, але чоловік не хотів, щоб я йшла. Говорив, мовляв, там хлопців багато буде, я буду переживати і взагалі, хто вечерю мені приготує і сорочку попрасує?
Трохи посварившись з чоловіком, я все ж залишилася вдома. І ось поступово з дружини перетворилася я в домробітницю: там прибери, то попрасуй, то випери і так далі. За рік побут затягнув мене повністю, я втомлювалася більше ніж на роботі. Уже перестала спілкуватися з подругами, не ходила на манікюр, не робила укладаку. На себе часу не було, весь вільний час в моєму житті займав чоловік, точніше його «списки», що я повинна зробити за день. У нас з Сергієм пропали розмови, ми перестали обніматися, навіть чмоків в щоку не було.
Все що я чула, були питання «що ти сьогодні приготувала?», «Візьми випрати мої речі». І так через деякий час, глянувши на себе в дзеркало, я зрозуміла, що жити так більше не можна. З красивої дівчини я перетворилася на хатню робітницю: волосся зав’язане в хвостик, стриглася вже не пам’ятаю коли, брови позаростали, кола під очима і навіть на руках шкіра загрубіла.
Кинувши всі справи і залишивши записку, я покинула чоловіка. Насамперед пішла в салон і привела себе в порядок. Тепер мені постійно дзвонить Сергій, просить повернутися, каже, що кохає, але я не хочу повертатися в будинок, де я тільки хатня робітниця, а не кохана жінка. Зараз не знаю, як вчинити: подати на розлучення або дати чоловікові шанс виправитися?
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!