Звичайно, за ці п’ятнадцять років в Інні важко розпізнати ту струнку красуню, але вона мати моїх двох онуків, тому таки прийдеться все брати в свої руки.

Отож, мій син має інтрижку на стороні і від цього дуже щасливий. Як завелися у нього грошенята, то вже знайдеться та, на кого їх витрачати, а Інна все в родину та в родину, адже вони збирають на свою квартиру.

Вірніше, вже на ремонт в своїй квартирі.

Ми з чоловіком доробилися до власної дачі і віддали їм свою квартиру, щоб жили і потроху збирали на власне житло. Син мій Ігор відтоді й розслабився. Казав, що вони будуть і відкладати, і гарно жити, тому любив двічі на рік кудись родину вивезти на відпочинок. Інна була проти, бо не хотіла мені стояти в ласку, адже ми одна про одну не були високої думки.

З першого погляду, як вона тільки переступила поріг нашої квартири, то я зрозуміла, що вона просто гарна і все, ніякої освіти і думки за тим гарним личком.

Першу пору ми ще всі разом жили і вже вона хотіла себе показати, яка вона господиня, але, це так смішно, коли тобі двадцяти дворічне дівча робить страви за рецептом з інтернету, мовляв, ось яка я. А син те листя їв і хвалив, а потім пів ночі бігав воду пити, зате Іна почувалася переможницею.

Я навіть не хотіла в ці дитячі ігри грати і добре, що чоловік скоро завершив все в будинку, щоб ми могли подалі від них переїхати.

Далі пішли діти, Інна сиділа вдома, а Ігор заробляв гроші. Вони мріяли про велику чотирикімнатну квартиру, Інна цього хотіла, а я їй казала:

– Навіщо? Коштує купу грошей, а ви й та не будете в тих кімнатах жити, бо діти виростуть і будуть на своє житло збирати!

– Ні, ми швидко назбираємо і діти будуть мати кожен свою кімнату!, – вперлася невістка.

Так, вони купили таку велику квартиру, а зараз збирають на ремонт, теж дуже гарний і дорогий, але ввесь цей час живуть у нашій старій квартирі. Де тут логіка – я не знаю, тому про невістку я геть не високої думки.

Але й те, що я побачила, це вже теж за всілякі межі виходить. Поки та вдома борщі варить, то він собі отак гуляє на сімейні гроші?

Я вирішила за ними прослідкувати і на моє щастя, вони попрощалися біля салону краси. Не дивно, де такі жінки можуть пропадати…

Я зайшла слідом і побачила, що жінка сіла за столик і їй почали робити манікюр. Я не стала відкладати все на потім, а вирішила представитися:

– Любонько, я мама Ігоря.

У тієї очі, мов тарелі стали, а я продовжую, наче мені нема більшої радості, як з нею познайомитися.

– Ігоря такий щасливий останнім часом, – кажу їй, а вона аж сяє, – але ми обоє знаємо, що є дружина і діти…

Тут вже й працівниці вуха нашорошили…

– І не знаю, як тепер і бути, любонько, бо ми з чоловіком переписали і квартиру і заміський будинок на дружину та онуків. залишається квартира, але вона придбана в шлюбі, тому ділиться з урахуванням інтересів дітей та дружини. Так, що світить Ігореві хіба якась однокімнатна хрущовка. Але, він йде на це заради вас, моя люба, так мені й сказав: «Мамо, навіть буду в палатці з нею жити, але з нею!». І я така рада, що зараз є такі жінки, як ви, які не заглядають чоловікові в кишеню, для яких душевні відносини на першому місці! Я думаю, що ми з вами уживемося… Рада знайомству.

Всі стояли з відкритими ротами, а я набрала сина:

– Ігоре, ми вертаємося з батьком в нашу квартиру, щоб за місяць ти нарешті зробив ремонт. Та мені все одно на які гроші! Живіть в квартирі та потроху робіть одну кімнату за іншою.

Ой, потім невістка мала ще одну причину аби на мене наговорювати, що вони тепер мусять жити в шпаклівці та стосах ламінату. А я собі думаю, що люди інколи такі недалекоглядні, що аж смішно. Але, якщо я знову щось подібне дізнаюся, то будьте певні – стану на бік невістки. Просто несправедливо, що в жінки всі вільні гроші йдуть в родину, а в чоловіка на якісь гульки. Хай той «чоловік» і мій любий та єдиний син. А ви що скажете з цього приводу?

Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.

Фото Ярослава Романюка

Автор Ксеня Ропота