Вже минув рік, як я познайомилася із чоловіком своєї мрії.

Олег дуже розумний, з чудовим почуттям гумору, має цікаву роботу.

У нас спільні інтереси, чудові стосунки, але, звичайно ж, він одружений і має двоє дітей. Його дружина – сестра моєї найкращої подруги.

Я не мала жодних надій на розлучення, тому що він порядний чоловік, який нізащо не залишить дітей.

Якось вийшло так, що подруга здогадалася про наші почуття і стосунки, чи вистежила чи знайомі нашептали, і тепер Олег вважає, що то моя провина.

Думає, що я проговорилася про наші стосунки подрузі, а та розповіла його дружині. У результаті мій Олег сказав, що йому потрібен час.

«Мені потрібен час, щоб подумати. Якщо я тебе пробачу, ти дізнаєшся першою».

А коли все розкрилося, моя подруга злила його дружині мій номер телефону, і та тепер строчить повідомлення, яка я людина, забираю батька у дітей.

Зрештою у мене ні подруги, ні коханого чоловіка. А його я й досі кохаю.