Цьогоріч Україна здобула фантастичну перемогу на популярному пісенному конкурсі Євробачення, тому в 2023 році конкурс повинен був відбутися саме в нашій країні. Але було прийнято рішення змінити місце проведення конкурсу в цілях безпеки, оскільки в Україні йде повномаштабна війна.
Про це повідомляється на сайті EBU.
“Ми надзвичайно вдячні, що BBC погодилася провести конкурс пісні Євробачення у Великобританії в 2023 році”, – сказав Мартін Остердаль, виконавчий директор конкурсу.
Голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Микола Чернотицький додав, що наступного року конкурс пісні буде не в Україні, а на підтримку України.
“Ми вдячні нашим партнерам BBC за солідарність з нами. Я впевнений, що разом ми зможемо додати цій події український дух і ще раз об’єднати всю Європу навколо наших спільних цінностей миру, підтримки, прославлення різноманітності і таланту”, – сказав він.
Відзначається, що Україна, як країна-переможець Євробачення-2022, автоматично вийде в гранд-фінал майбутнього конкурсу.
Нагадаємо, у 2022 році на Євробаченні здобула перемогу українська група Kalush Orchestra. Попри те, що, згідно з правилами, приймати наступний пісенний конкурс повинна Україна, це право передали Великобританії.
Пов’язано це з тим, що мирні міста України перебувають під постійними обстрілами з боку Росії, тому неможливо гарантувати безпеку учасникам і глядачам.
Фото: eurovision.tv.
07/25/2022
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся