У березні 1999 року звичайна офіціантка з Алабами на ім’я Тонда Дікерсон отримала те, про що інші лише мріють. Постійний відвідувач кафе, де вона працювала, – чоловік на ім’я Едвард Сьюард – одного разу залишив їй не чайові, а… лотерейний квиток.
І цей квиток виявився виграшним. Джекпот – понад 10 мільйонів доларів. Але замість легкого життя, якого б чекала більшість, Тонду чекали роки судів, конфліктів, страху – і дуже гірких висновків.
Коли гроші стали проблемою
Першими проти Тонди виступили її колеги. Вони заявили, що між усіма існувала усна домовленість: ділити будь-які чайові – навіть лотерейні білети – порівну. Справу розглядав суд, і спершу присяжні стали на бік позивачів.
Та Апеляційний суд скасував це рішення, визнавши, що подібна “домовленість” не може мати юридичної сили, бо стосується гри на удачу. Права на виграш залишилися за Тондою.
Дарувальник теж передумав
Згодом з претензією виступив і сам дарувальник квитка. Він почав стверджувати, що Тонда нібито пообіцяла купити йому авто, якщо виграє.
Але і цей позов був відхилений – через відсутність доказів.
Справжній виклик – не суди, а страх
Та найболючіше Тонда пережила у власному колі. Її колишній чоловік, дізнавшись про виграш, почав тиснути на неї, вимагаючи грошей. Ситуація загострилася настільки, що жінка змушена була захищати себе.
Вона звернулася до правоохоронців, і її дії були визнані цілком виправданими як самооборона.
І навіть податкова не залишилась осторонь
Згодом до справи долучилася податкова служба США, яка заявила, що виграш має обкладатися податком як подарунок.
Сума – майже мільйон доларів.
Але вона зробила дуже розумний вибір
Замість того, щоб забрати всі гроші одразу, Тонда обрала щорічні виплати протягом 30 років.
Вона отримує 375 000 доларів на рік, що дає змогу жити спокійно, розважливо й без побоювань щодо фінансів.
Це не просто історія про лотерею.
Це історія про витримку.
Про інтуїцію, про силу характеру. І про те, що багатство — це не завжди полегшення. Іноді це — випробування.
