Варто прислухатися!
Менше, але краще.
Краще купити одну дорогу річ, ніж п’ять дешевих. Вона буде збільшувати вашу енергетичну щільність і притягувати до себе великі можливості.
Працюйте над прийняттям.
Без жіночого прийняття процвітання буде даватися з великими труднощами. Якщо життя підносить вам можливості і подарунки – говоріть: «Так, дякую!» – приймайте з радістю. І вам буде даватися більше.
Майте великий список бажань від мікро до макро.
У всесвіту має бути багато можливостей вас порадувати!
Читайте також: Жодна жінка не має права на чужого чоловіка, особливо одруженого, тільки тому, що вона хoче його
Забудьте про мотлох і хвости: вони тягнуть назад і блокують нові енергії.
Будьте готові бути щасливою і без всіх ваших бажань.
Всесвіт не любить наших залежностей і відбирає у нас те, до чого ми прив’язані. Якщо стати багатою для вас – ідея фікс, то це буде даватися через важкі випробування.
Живіть так, ніби ви вже процвітаюча.
Ставте собі питання: «А який вибір я б зробила, якби була внутрішньо багатою? Як би я поступила, якщо була б фінансово незалежною? »
Читайте про хороші приклади.
Наша свідомість вчиться на прикладах інших. Якщо ми бачимо тільки те, що у всіх криза і все погано, то ми це вбираємо і носимо в собі. Але якщо ми помічаємо історії успіху – рано чи пізно ми теж почнемо вірити, що у нас вийде.
Автор – Oльга Лeвальдер, сайт Академія жіночого щастя
Опубліковано 24 лютого 2019 року
Популярні статті
- До одруження ця риса характеру мого чоловіка не проявлялась. Тепер я й дихнути спокійно не можу. Під контролем кожна копійка в домі, а якщо я купую собі щось незаплановане – починає вичитувати мов дитя. А я молода і не обтяжена ніякими обов’язками. Чому я повинна економити? Навіщо?
- Знаю, що так не можна, але по іншому й не виходить. Якщо я скажу правду невістці – ми просто не виживимо. Переконую себе в тому, що син мені рідна дитина, але совість все ж діймає. Син не пробачить якщо я все розповім, от і мушу мовчати, хоча те, що він робить ну ні в які ворота. Чесно?
- Я вийшла заміж не за того брата. Розумію, що так не можна і родина чоловіка не заслуговує на таке, але вдіяти нічого не можу. Врешті, життя одне
- Батько у нас хороший і дуже нас любить, ми росли знаючи, що він у нас найкращий. Але у свої 56 вчинив не надто гарно з моєю мамою. Тепер я на роздоріжжі: Чи повинна я пробачити батька і продовжити з ним спілкування? Або продовжувати бойкотувати і ігнорувати його? Якщо я стану спілкуватися з ним, чи не буде це виглядати так, немов я зрадила маму?
- Рідна мама чоловікової дочки виїжджає за кордон, аби там вийти заміж. Він уперся і не дає згоди на те, аби дитина їхала. Усе я розумію, але мені те дитя навіщо? Якщо мама поїде а мала залишиться, то, що? Привіт Олю, ти мама восьмирічної чужої доньки. Чоловік постійно на роботі а я повинна буду знаходити спільну мову з не своїм дитям?