fbpx

“А де Ніночка, – дивиться чоловік на мене здивовано, – Машо, я в тебе питаю, де Ніна і діти? Ти що? таки зробила що казала? Тоді і я вчиню, як застерігав”. – і пішов речі збирати. От так одного суботнього ранку мій чоловік зібравши пожитки поїхав жити до невістки

“А де Ніночка, – дивиться чоловік на мене здивовано, – Машо, я в тебе питаю, де Ніна і діти? Ти що? таки зробила що казала? Тоді і я вчиню, як застерігав”. – і пішов речі збирати. От так одного суботнього ранку мій чоловік зібравши пожитки поїхав жити до невістки.

Син наш жив коло нас разом зі своєю дружиною і дітьми. Квартира у нас дуже простора, тому місця стало всім, ще й кімната для гостей лишилась. Свого часу мій тато придбав квартиру у сусідів і з’єднав трикімнатну і двокімнатну квартири в одну. Вийшло дуже просторе житло, тому ми й не пустили сина квартиру орендувати. нащо? Як тут кіньми гуляти можна?

Та доля мала на мого синочка свої гіркі плани. Його не стало рік як. Дуже важко ми всі ту новину пережили. я й досі до тями прийти сил не маю. Все не вірю і чекаю. коли у двері зайде.

Увесь цей рік моя невістка продовжувала жити із нами. Я собі думала, що вона побуде ну пів року, ну після того, як відзначимо роковини то точно з’їде, адже по суті ми їй люде чужі. Але ні! Оце нещодавно я з подивом чую від неї, що вона документи онука у школу віддала. Мовляв тут поруч є хороша, математична, от вона туди старшого і віддасть на навчання. Ще й радіє так, що встигла і прийняли.

Дивлюсь на неї в усі очі і питаю:

— Ніно, а ти що десь поруч житло собі пригледіла, так? Скажеш коли переїздитимеш я вихідний візьму із речами допоможу.

Але виявилось, що невістка моя нікуди від нас не збирається. Уявляєте, вона чомусь думала, що житиме із нами ледь не завжди. Я їй пояснила, що то просто неприйнятно. Ну пожила вона із нашим сином трішки, а хто винен що так склалось. Від онуків ми не відмовляємось, а от вона то геть інша справа. Ну справді, з якої радості у нашому домі повинна жінка чужа нам жити? В мене ж чоловік ще не старий в кінці кінців.

От тільки коли мій Василь почув про те, що я невістці натякаю на переїзд, одразу виступив проти. Бачте, він за те, аби кохана нашого сина і його діти були завше поруч. Більше того, коли я все ж таки змогла вплинути на невістку і вона таки до тітки перебралась, чоловік мій зібрав речі і поїхав услід за нею. Забрав і невістку і онуку і відвіз у свою хату батьківську. зараз там для них порядки наводить і шукають роботу невістці усі разом.

Дзвоню, а він каже, що після мого вчинку і балакати зі мною не хоче. не очікував від мене такого.

От скажіть, маючи чоловіка, ви б молоду і гарну невістку тримали б у себе в квартирі?

Хіба я не вірно вчинила? Мене так важко зрозуміти?

Маша Т.

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page