З Наташею у шлюбі ми прожили 10 років. Ми працювали разом у лабораторії, тому багато часу проводили вдвох. Коли вона сказала мені, що при надії, я був на сьомому небі від щастя. Я так мріяв про дитинку, що навіть не міг описати словами свої почуття.
Однак моя дружина була справжньою кар’єристкою. Вона не марила материнством. Наташа мріяла про керівну посаду та фінансовий достаток. Але “радощі” виношування малюка і вимушена відпустка за станом здоров’я дали їй чітке розуміння того, що з малюком на руках кар’єру вона не побудує.
Донечка з’явилась на світ вчасно. Але для Наталі це не стало подією. вона була байдужа до малої абсолютно від самої її появи на світ.
Як то кажуть, далі — більше. Коли мене підвищили, дружина змінилась абсолютно. Вона не реагувала на малу і ми найняли няню, адже хтось повинен був дивитись за дитиною доки я був на роботі.
А потім я повернувся з відрядження і няня дала мені записку від дружини. Виявилось, що вона через знайомих дізналась про те, що мені запропонували стати керівником закордонної філії і я погодився на цю пропозицію.
Ця посада була ціллю і мрією моєї дружини. Вона пішла. Дитину залишила мені.
Сподіваюсь, Наталя колись зрозуміє, що щастя не в кар’єрі. Донці я жодного кривого слова про маму не кажу, та вона і не питає, якщо чесно. Живемо удвох, але я щороку у Новорічну ніч бажаю одного: аби у моєї доньки нарешті з’явилась мама.
Передрук без гіперпосилання на ntermarium.news – заборонено.
Головна картинка – intermarium.news.
