– А що таке? Дитині вісім місяців, молоко зцідила і маєш вісім годин робочого дня. Чи тільки Сергійко має працювати на вас усіх?

Ця історія могла б бути про те, як свекруха мала ключі від нашої квартири, де господарювала, поки нас не було. Чи могла б бути історія, коли вона з нами йшла на УЗД, щоб дізнатися, хто буде і обіймала мого чоловіка, поки я витирала гель, не даючи нам навіть обійнятися.

Але я все ще не вірила, що вона й надалі буде лізти в наше життя під приводом, що вона хоче мені допомогти з дитиною, а я маю вийти на роботу.

– А що таке? Дитині вісім місяців, молоко зцідила і маєш вісім годин робочого дня. Чи тільки Сергійко має працювати на вас усіх?

Проте, мене ніщо так не ошелешило, як розмова зі свекром.

Коли я тільки зустрічалася з Сергієм, то він не дуже й розказував, що там у них в родині, наче все було як у всіх: тато, мама, він єдина дитина, канікули то в однієї бабусі, то в іншої.

Те, що мама йому більше часу приділяла, то зрозуміло, бо у нас всі мами такі, тому що тут такого, що мама ходила на збори, купувала йому одяг і спала в його кімнаті. Може, в людей місця не було?

Але далі почала свекруха в нас і ночувати, мовляв, так стомилася з онуком, що вже нема сили дійти додому.

І я тоді не витримала і пішла питати свекра, коли ж він до себе жінку свою забере.

– А вона мені вже роки не жінка, – каже він спокійно.

– Тобто? Ви ж разом живете.

– Та живемо, бо куди вже дінемося. Але вона вже роки мене до себе не підпускає, добре, що їсти готує та в хаті чисто.

– Я не вірю, що вона просто так це робить. Ви ж двадцять п’ять років одружені, щось мало бути.

– Так, не буду заперечувати…

І свекор почав розповідати, що дуже вже його Оля над дитиною тремтіла, поки носила, то й мови не було, а після, то й не можна було, а далі вона втомлена і невиспана та й син прокинеться.

– Тоді я й закрутив на роботі, а куди я мав дітися, молодий чоловік. А вона дізналася і сказала, що якщо я дитину покину, то вона за себе не відповідає. Отак я чекав, поки син стане повнолітнім, а далі вже й звик отак, вона наче й вже забула чи не хоче згадувати, я не знаю. Живемо, як родичі та й усіх влаштовує.

– Ви ж розумієте, що це не діло і вона не має заняття, то до нас з чоловіком лізе в родину.

– А що я можу зробити? Я її не цікавлю, її цікавить лише її син і онук, маєш змиритися, як я.

Моїй свекрусі лише сорок вісім, вона ще молода жінка, але вона вже вмостилася в нашій квартирі і звідти не вийде, хіба вперед ногами. То я теж не маю мати чоловіка, а Сергій має повторити долю свого батька?

Кілька разів таке було, що вона заходила до нас в кімнату перевірити чи Сергій накрився ковдрою.

Поїхати на іншу квартиру не варіант, бо це квартира моєї мами, а вона забороняє її продавати.

І як в такій ситуації бути, що б ви порадили?

Фото Ярослав Романюк

Автор Ксеня Ропота

You cannot copy content of this page