fbpx
Історії з життя
— А що ти мені там зможеш запропонувати такого, що буде краще ніж є у мене тут і зараз? – чую голос невістки з телефону, – У мене тут робота, діти на гуртках, в басейн ходять. А що я бачитиму дома в селі? Дрова? Город? Корову? Щойно все скінчиться і ти зможеш виїхати, продаси наш будинок і приїдеш сюди.

Ліля виїхала з дітьми щойно усе це почалось. Зі мною, звісно ж, ніхто не порадився, рішення було прийняте швидко – невістка сіла за кермо і поїхала до кордон. Я так розумію, що і Паша мій не схвалив таких її дій, але у неї усе життя так – їде на “гарячому коні”.

У них з моїм Пашою дуже дивні, і як на мене, геть неправильні відносини. Мій син, хоч і є начальником на роботі, проте вдома командує Ліля. Не раз вони роз’їжджались і навіть розлучались, але все одно знову жили разом, тому я просто перестала втручатись у їхні відносини.

Живуть справді гарно і заможно. Пашка мій у місцевого фермера працює, ніби як управляючим, чи як правильно сказати. У того чоловіка і землі чимало, і сади свої, і ставки з рибою, і теплиці і ферма, і свинарник. Пашка з дитинства був до роботи беручким і дуже розумним ріс, тож не дивно, що йому довірили таку посаду. У домі мого сина є все і навіть трішки більше. Ніколи Ліля не мала ні в чому відмови. Інколи вже через край її забаганки переходили, але Пашка їй відмовляти не вміє.

Так от. Виїхала Лілія до далекої родички в Данію. Майже одразу влаштувалась на роботу. Я ще й здивувалась, аби наша Ліля та прибиральницею стала? Проте трішки пізніше ми дізнались, що Лілія наша уже працює у якомусь агенстві, що влаштовує свята. Дівчина вона видна, харизматична з гарним голосом, та й мову знає. Діти там у садку і школі, на різних гуртках, навіть до басейну ходять.

Ми живемо на Черкащині. Звісно, у нас тут, як і скрізь, але погодьтесь, жити можна. Став мій Пашка Лілію свою назад кликати, а вона ні в яку:

— А що ти мені там зможеш запропонувати такого, що буде краще ніж є у мене тут і зараз? – чую голос невістки з телефону, – У мене тут робота, діти на гуртках, в басейн ходять. А що я бачитиму дома в селі? Дрова? Город? Корову? Щойно все скінчиться і ти зможеш, продаси наш будинок і приїдеш сюди.

Я й оніміла. Пашка мій теж зблід. Щось намагався їй довести, а вона на все вже має готову відповідь. Мовляв її прекрасне життя вдома ніколи і порівняти не можна з тим, як вона зараз живе з дітьми за кордоном.

Я намагалась теж із нею поговорити, та де там. У неї своя “програма”.

Син ходить темніше за хмару. Дивлюсь, уже нічого йому й не миле. Раніше плани якісь на майбутнє будував, щось робити хотів, а тепер сів і дивиться в одну точку.

І як мені скажіть тепер сину допомогти? як вплинути на невістку? Судячи з фото які вона публікує і їй і онукам десь там за кордоном і справді не погано. А нам тут як бути?

21,010,2022

Головна картинка ілюстративна pexels.

You cannot copy content of this page