fbpx
Історії з життя
А тиждень тому я повернулась додому, а біля порогу мене ніхто не зустрічав. Я оббігала всю квартиру в пошуках свого Мурзика проте його ніде не було. Зателефонувала сестрі а та мене ошелешила

— Катю, – почала сестра, – часи нині не прості, а в мене наступного року син буде студентом. Я роботу знайшла на два тижні у місяць. Приймеш?

Звісно я сестрі не відмовила. прекрасно знаю ситуацію з роботою в нашому селі. Два тижні на місяць і така гарна зарплатня. я була рада за сестру дуже.

Спочатку у нас все добре було, сестра працювала, я теж. Мені ніби як і веселіше коли вона є. хай і рідко бачимось, проте хоч “як справи” від рідної людини уже добре.

Ну а потім сестра почала по-тихеньку так свої порядки встановлювати. Речі переставить у ванній кімнаті, як їй зручно, то крупи у шафці по своєму складе. Я на сміх то все переводила і виправляла на те як було. Чомусь і в голову не могло прийти, що рідна сестричка надумає хазяйнувати гостюючи.

— Кота думай куди діти, – сказала мені нещодавно. – Я з дому вийти не можу вся в білій шерсті, а в мене речі темні. Та й будить він мене щоночі, царапає.

Я обійняла свого шестикілограмового Мурзика і лиш посміхнулась. Я не уявляла без нього життя, він був частиною мене і моєї квартири. У мене діток не має, проте є цей красень з блакитними очима. Так сестрі і сказала.

А тиждень тому я повернулась додому, а біля порогу мене ніхто не зустрічав. Я оббігала всю квартиру в пошуках свого Мурзика проте його ніде не було.

— Машо, – дзвоню сестрі. – Кота немає. Ти виходила за ногами не побіг?

— Не шукай! – сказала сестра, – Я його у добрі руки віддала. Нащо він узагалі? Не буде його у квартирі я так сказала.

Я отетеріла. Свій стан мені важко описати. Такого я просто не очікувала і не була до цього готова. Я так волала, що через кілька хвилин у двері дзвонила сусідка, адже їй стало лячно за мене.

Речі сестри я того ж дня виставила на сходовий майданчик, ночувати її не пустила.

А кота я таки знайшла. Ціле розслідування влаштувала, добре, що сестра через вайфай в інтернет виходила і домовлялась. Люди які його привезли самі плакали, коли кіт кинувся до мене і почав прямо розповідати щось мавкаючи.

Дісталось мені за те, як я з сестрою повелась і від матері. Вона засмутилась, що я кота вище сестри рідної поставила. Говорить, що б не було, а родина, то святе.

То що? Як вона моя сестра, то може робити що хоче? Краще хай квартиру винаймає, от там свої порядки і встановить.

Хіба я не права?

17,11,2022

Головна картинка ілюстративна pexels.

You cannot copy content of this page