fbpx

“А ви добре ладите з дітьми” – сказала жінка “чоловіку на годину”, якого покликала полагодити меблі. “Та у мене своїх двоє… було…” – випалив чоловік і запнувся. Так дві розбиті сім’ї знайшли одна одну

Леся ледве викотила коляску з під’їзду. Ще б пак – їхня п’ятиповерхівка без ліфта з вузькими сходовими прорізами була зовсім не пристосована для її широкої коляски. Слава Богу, від тряски близнюки не прокинулись. А то був би зараз подвійний крuк на весь двір.

За матеріалами – Головні Новини.

Жінка покотила коляску в сквер, подалі від під’їзду, а саме від бабульок, які окупували лавку. Знову будуть з єхидними посмішками розпитувати що й до чого. А за спиною потім – обговорювати. Ну не подобаються старому поколінню неповноцінні сім’ї…

Леся б і сама хотіла, щоб її сім’я була повноцінною, але ,на жаль… Її чоловік був абсолютно не готовий до сімейного життя, а особливо до дітей. Він їх просто терпіти не міг.

А коли дізнався, що Леся вaгiтна, то став її вмовляти зробити aбopт. Та вперлася і ні в яку. Зрештою, це її дитина, їй дитину носити і ростити. Чоловік з’їв їй весь мoзок, все умовляв позбутися маляти.

А коли дізнався, що дитини цілих дві, то випарувався вмить. Навіть не всі речі з собою взяв.

А що Леся? Поплакала, повила місяць і заспокоїлася. Тим більше, що хлопці вже щосили штовхати ся стали. Жінка заспокоювалася тим, що розмовляла з ними, співала їм пісеньки, а вони відповідали їй дружними поштовхуваннями.

Леся звичайно ж в глибині душі плекала надію на те, що після наpoдження близнят блудний чоловік повернеться, але цього не сталося.

Жінка намагалася все робити сама, але були речі, з якими тендітні жіночі руки не справлялися. У дитячій кімнаті у неї давно стояв в розібраному стані диванчик, на якому вона збиралася спати біля дитячого ліжечка. Але зібрати його самій у неї не вистачало сил. Доводилося щоночі тулитися на розкладачці.

Переглядаючи безкоштовну газету, Леся натрапила на оголошення “чоловік на годину”. Це було як раз те, що їй зараз було потрібно. Жінка взяла стільниковий і набрала заповітний номер.

“Чоловік” прийшов десь години через дві. Ввічливий парубок. Відразу пройшов в дитячу і почав колупатися з диваном. Близнюки розглядали, розглядали нову людину, а потім розревілися. А у Лесі, як на зло, на плиті википало молоко. Жінка рвонула туди, одночасно побоюючись крику дітей. Але вони раптово заспокоїлися.

Коли мати повернулася в кімнату, то застала зворушливу картину. “Чоловік на годину” сидів навпочіпки біля ліжечка малюків і щось говорив їм на їх мові. Маленькі чоловічки серйозно дивилися на свого співрозмовника і відповідали йому.

“А Ви добре ладите з дітьми, – сказала Леся, – Вам би вихователем йти”. “У мене самого двоє… було…”, – відповів чоловік і відвернувся. “А ходімо пити чай”, – запропонувала жінка, щоб якось згладити ситуацію.

Викотивши малюків в колясці і поставивши поруч з собою, Леся налила чоловікові чаю. “Ви вибачте мене за реакцію, – заговорив Арсеній (так він представився Лесі при приході), – рік тому я втpатив дружину і двох синів. Може бути чули – про цю тpaгедiю… Жити там я не зміг. Переїхав сюди, на Батьківщину. Дітей дійсно люблю, ймовірно ніяк не звикну, що я вже не тато. Хоча ним залишуся назавжди… ”

Коли він це говорив, у Лесі текли сльози з очей. А потім вона, піддавшись миттєвому пориву, підійшла і обняла Арсенія. І хвилин десять вони мовчали і плакали разом.

Читайте також: “Ну і що, що позбавлена батьківських прав? Зате я синівських не позбавлений!” – виправдовував Максим мати перед інтернатівською подругою. Це заради мами він виміняв важко випрошений у тітки смартфон на подарунок та втік через дірку у паркані, аби привітати неньку з днем народження

А потім чоловік тихо запитав: “Можна я і завтра прийду?” Леся кивнула і посміхнулася крізь сльози…

Він прийшов, не обдурив. І незабаром залишився. Кожен з них знайшов один в одному те, чого відчайдушно потребував…

You cannot copy content of this page