Галина, дочка Марини Володимирівни, знову з’явилася просити у матері допомоги. Прийшла не одна, а з двома своїми дітьми: чотирирічним та семимісячним хлопчиками.
– Діти від різних батьків! – зітхнувши пояснює Марина Володимирівна. – У мене просто дежавю трапилося! Три з половиною роки тому дочка так само до мене з’явилася з немовлям на руках, правда, тоді одним. Каже, розлучатимуся, можна, мамо, ми в тебе поживемо якийсь час? Пустила тоді на свою голову!
…Перший зять, колишній чоловік доньки, не сподобався Марині Володимирівні одразу: було зрозуміло, що людина не для сім’ї. Свою думку мама доньці озвучила відразу, з усіх сил намагалася переконати Голину почекати із заміжжям. Але дочка, зрозуміло, зробила все навпаки: вискочила заміж і відразу повідомила про те, що Марина скоро стане щасливою бабусею.
— Жили вони погано, сусіди розповідали про постійні концерти і те, як вона шукала його по під’їздам — розповідає Марина Володимирівна. – Спочатку вона ще голову догори тримала, мені не скаржилася, мовляв, все нормально у нас. Але я бачила, що справа до розлучення йде. Грошей ніколи не було, для дитини речі купувала я. Правда, дякую так і не дочекалася, але проіснував цей шлюб недовго, через півроку після появи сина дочка прийшла до мене…
Спільне проживання із Голиною далося Марині Володимирівні непросто. Донька чомусь розраховувала, що мама не лише пустить її у квартиру та тарілку супу наллє, а й допомагатиме з дитиною фізично, відпустить потусити з подругами, дасть змогу вийти на роботу.
Але Марина Володимирівна одразу пояснила, що так не буде.
— Сказала їй, що такого, щоби вона відпочивала, а я з її дитиною сиділа, не буде! Вона мені намагалася щось про особисте життя розповідати, що їй, мовляв, треба його влаштовувати. Та зараз же, кажу, ага! Тепер твоє особисте життя – це дитина.
Як не дивно, навіть не зважаючи на те, що мама з сином їй допомагати не збиралась Галина кілька разів сходила на побачення – і пішла від матері, грюкнувши дверима. Онука забрала із собою.
Де жила Голина останні півтора роки, з ким, у кого Марина Володимирівна не відала, але нещодавно її донечка знову з’явилась на горизонті вже з двома дітками:
— Пусти, мамо, допоможи! Чоловік залишив, жити ніде, прийми, мамо до себе.
Марина Володимирівна одразу сказала тверде ні. Думала так і зачинити двері перед носом доньки, але стало шкода онуків – винесла ключі від будиночку матері, що знаходився в селі за двісті кілометрів від столиці.
— Сусіди мені телефонували звідти нещодавно. Незадоволені і здивовані тим що я відпустила доньку саму вважай в зиму у будинок де для життя з дітьми нічого не підготовлено.
А Марина Володимирівна не вважає себе правою і свій вчинок пояснює просто і логічно:
— Я її попереджала, що так і буде. Я казала, чим завершиться її перший шлюб, застерігала і від поспішного другого. Які до мене питання? Вона доросла жінка, чому я повинна відповідати за її дії?
А й справді, чи мусить мама допомагати дорослій доньці, яка ніяк не влаштує особистого життя? Чи можна засуджувати ту маму, яка не має наміру брати відповідальність на себе за помилки дорослої дитини?
06,12,2022
Головна картинка ілюстративна pexels.
