Ми з Олегом зустрічалися всі п’ять років інституту і я вже мріяла, що після випускного він запропонує мені одружитися. Пропозиція й справді пролунала, але не така, яку я чекала:
– Оксано, давай разом знімати квартиру? Що скажеш?
Я лиш очима закліпала від такої пропозиції, але порадилася з подругами, що це ж таки крок – жити разом з дівчиною і якщо я буду дуже старатися, то й пропозиція руки і серця не забариться.
І я стала старатися. Хоч я теж працювала, але старалася прийти з роботи та приготувати щось смачне для коханого. Звичайно, що це не були борщі та голубці, а легкий салатик з м’ясом чи риба запечена.
Щоб і роботи мало, але з тим розрахунком, що це я готую.
Олег смакував, хвалив, віддавав половину за продукти.
Але минув вже рік та й далі другий, але пропозиції не було. На третій рік я вже перестала старатися, а Олег почав говорити, що я дуже змінилася і він не розуміє, чому я висловлюю йому якісь претензії, коли він мені не чоловік.
Не знаю чи довго б я таке тягнула, якби одного дня він не зателефонував:
– Я маю до тебе важливу розмову!
Я аж стрепенулася! Нарешті! Приготувала гарний стіл, купила нову сукню і запалила свічки.
Олег цього всього навіть не помітив.
– Оксано, я закохався! Вона чудова жінка і я хочу бути з нею.
– Чудово, а я чекаю від тебе дитину, – сказала я, – ось, вирішила відсвяткувати, а ти мені таке кажеш.
Я імпровізувала. Я навіть не думала, що таке кажу.
– Що ж, ти собі живи з коханою, а про дитину будеш піклуватися.
Він був таким щасливим, що отак його відпускають, просто про якусь дитину треба піклуватися. Це ж така дрібниця.
Я переїхала до батьків, які були дуже щасливі. І це все так на мене навалилося, що я погодилася піти на каву з одним хлопцем, який давно мені виявляв знаки уваги, але ж я була майже заміжня. От я й погодилася.
Кава була ранкова, Артур був дуже щасливим, одразу запропонував переїхати до нього.
Я відмовилася, бо вже так жила і він був здивований, адже у нього й квартира своя і зарплата непогана.
Але через кілька тижнів я таки зрозуміла, що по-справжньому чекаю на дитину. Артур сказав, що в такому випадку буде женитися. Але тепер вже я думаю, бо я в такій недвозначній ситуації: з одного боку Олег мені дає гроші на дитину і перестане їх давати, як я вийду заміж, а з іншого Артур, який не знати як відреагує на таке. Як мені вчинити правильно в цьому випадку?
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
