– Ти не зустрічатимешся з цим юнаком! У нього на чолі написано – пристосуванець! Батько як завжди був категоричним, і як завжди бісив Аліну своєю наполегливістю.
Для батька Аліни у світі існувало дві думки – його і неправильна. На будь-яке питання чи проблему у нього завжди було готове рішення. Його рішення.
Нерідко ці рішення суттєво різнилися із бажаннями сім’ї. Незважаючи на те, хто куди хотів у відпустку, батько приносив путівки і вони їхали за вибраним ним маршрутом.
Йому належало рішення заборонити Аліні обрізати косу, коли вона заїкнулася про нову сучасну зачіску.
Аліна насилу уявляла, як він зі своїм характером примудрився дослужитися до свого крісла – керівника міського будівельного департаменту. Але швидше за все це крісло і вплинуло на життєву позицію батька.
Аліна не пам’ятала, який він був раніше. Вона була пізньою дитиною – народилася вже після того, як батько піднявся кар’єрними сходами і майже жив на роботі.
Мама та старший брат пам’ятали його іншим, любили та прислуховувалися до нього, на відміну від Аліни. І Аліну любили та пестили. А вона батька не любила. Сумнівалася й у тому, що він її любить.
Ніколи він не сюсюкався з нею як мама і брат. Ніколи не говорив ласкавих слів. Він напевно і не знав, що таке – любити. Аліна знала. Вона покохала Сема.
Взагалі його звали Семеном, але всім він представлявся Семом. Господи, який це був чарівний хлопець! Старшокурсник з їхнього відділення. Аліна повірити не могла своєму щастю, коли він запросив її – другокурсницю, “прогулятися ввечері”.
Його дівчина кудись зникла після зимової сесії. Але це її проблеми, головне, що Сем став хлопцем Аліни та серйозно планував їхнє майбутнє життя.
Коли він сам наполіг на знайомстві з батьками Аліни, вона була безмежно щасливою і не сумнівалася ні в чому. Вердикт батька посіяв справжній розпач. Переконати його було неможливо.
На які хитрощі тільки не йшла Аліна, щоб зустрічатися зі своїм коханим! Прикривали її і мама, і брат. Сем говорив про велике кохання, милостиво дозволяючи Аліні оплачувати їхні походи в ресторани.
Обрав він її не за зовнішність чи милу посмішку, та й у душу особливо до неї не заглядав у пошуках прекрасного. Вибрав він Аліну виключно через тата. Без тата вона б нічим не відрізнялася від його колишньої дівчини, такої ж наївної, яка не придумала кращого рішення, ніж прив’язати його до себе дитиною.
Та не на того напала. Поплакала, поплакала і, взявши гроші, щоб вирішити все “правильно”, перевелася до іншого університету. А тепер він сам “попав”. Щоразу сподівався, що тато Аліни зм’якне, але той був наче кремінь!
Минуло чотири місяці, Сем почав втомлюватися від закоханої в нього Аліни, від її бажання бути завжди поряд. Вона почала його просто дратувати.
А коли в міській адміністрації з приходом нового мера почалася “рокіровка” та зміна кадрів, то запропонував Аліні розійтися. Будівельний департамент на той час очолив чоловік із команди нового мера, отже у літнього татка одна дорога – на пенсію.
Аліну тоді не хвилювали проблеми батька, її серце розривалося від болю, розчарування та страху. Як сказати своїм, що вона чекає на малятко? Казати не довелося – видали ранкові пробіжки у вбиральню. Брат рвонув на розбірки з Семеном-Семом, але нічого доброго не сталося. Хіба змусиш покохати?
Мама гладила по голові і заспокоювала, термін зовсім невеликий і шкоди не буде. Аліна закінчить університет, зустріне справжнє кохання і ще матиме дітей. Попереду ціле життя.
Начебто все правильно казала мама, але Аліні від її слів ставало лише гірше. Як це інших? А ця? Не могла вона зважитися, хоч розпач з головою накрив. А як залишити все як є? Тоді про все дізнається тато, і їй взагалі буде непереливки. Мало того, що Сем їй в душу наплював, то тепер і батько виїсть мізки своїм – «я ж казав і я не помилився».
Але саме батько допоміг прийняти єдиноправильне рішення. Довго від нього приховувати ситуацію не вдалося, як мама з Аліною не намагалися, він зрозумів усе. І знову був категоричним.
– Ану, негайно перестань плакати – дитині шкідливо. Мені здоровий онук потрібний, а дитині мама освічена. Так що вперед – вчитися та ставати на облік. Прорвемося. І ще, доню – скоро твій пристосуванець почне знову говорити про велике кохання. Не вір. Днями отримую нове призначення вже в обласному уряді. І цей Ромео знову спливе у твоєму житті.
Батько мав рацію, втім, як завжди.
Хоч як хотілося Аліні знову зануритися в кохання з Семеном, їй вистачило клепки не повірити його словам та вибаченням. Її татко ніколи не помиляється! А любов? Вона має бути без слів. Як у батька.
